До і після. Наслідки повномасштабної війни для екології України. Погляд з супутника
Спалені ліси та поля. Забруднені ріки та ґрунт. Затоплені міста та села. В Україні тільки починають підраховувати шкоду для екології внаслідок повномасштабного російського вторгнення. За даними Державної екологічної інспекції станом на січень 2023 року, за 11 місяців військової агресії РФ збитки для екології України складають вже понад 1 трильйон 743 мільярди гривень, або понад 47,6 мільярда доларів. І це тільки приблизні розрахунки, поки досі залишається окупованою частина українських територій.
Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) зібрали супутникові знімки, які ілюструють, наскільки постраждала природа після 24 лютого 2022 року, і показали їх екологам, які спрогнозували, який в майбутньому це матиме вплив на довкілля та його відновлення.
«Наразі в Україні встигають підраховувати збитки тільки від прямої шкоди військової агресії: ракетні атаки на підприємства та цивільні об’єкти, масштабні обстріли, пожежі. Ми поки попередньо оцінюємо шкоду, завдану екології. Що стосується тимчасово окупованих територій, то це можливо поки лише за допомогою супутникових знімків, але фінально це буде розраховуватися тільки після доступу на ці території та відповідних досліджень. При належному фінансуванні ми зможемо повністю оцінити шкоду довкіллю за 10 років або навіть менше», – пояснив заступник начальника Державної екоінспекції столичного округу Андрій Вагін.
Дамба на річці Ірпінь, Київська область
Щоб ускладнити рух російських військ в напрямку Києва, ЗСУ навесні 2022 року підірвали дамбу на річці Ірпінь. Це дозволило зупинити наступ армії РФ. У подкасті Інституту сучасної війни (Modern War Institute) полковник Джон Спенсер, який очолює відділ досліджень міської війни в ІСВ (MWI), розповідав: «Тільки приїхавши на місце подій, ми зрозуміли, наскільки вигадливо українці використали свої річки для оборони Києва. Вони могли просто підірвати дамби і все затопити. Але вони запросили водних інженерів, які розрахували, на скільки потрібно відкрити загати, щоб зробити землю непрохідною, але одночасно не затопити всі села». У такий спосіб річка Ірпінь стримала російські війська, але все ж підтопила декілька сіл: Демидів, Козаровичі, Червоне, Гута-Межигірська, Горенки та Мощун.
За допомогою супутникових знімків Planet Labs журналісти «Схем» змогли розрахувати приблизний масштаб затоплення у той момент – це понад 25 км2, для порівняння, це вдвічі більше за місто Вишгород на Київщині.
За даними Держекоінспекції, згодом площа затоплення збільшилась до 46 км2. Тоді були вимиті пестициди та агрохімікати з сільськогосподарських угідь, будівельні матеріали з майданчиків, фарби з металообробного цеху та важкі метали з електричної інфраструктури.
«Був ризик того, що буде значно забруднено річку Ірпінь внаслідок стоку добрив та інших хімічних елементів, але, за нашими даними, цього, на щастя, не сталось», – каже Андрій Вагін.
Нафтобаза, Львів
Одна з перших російських атак на Львів сталась 26 березня. Тоді війська РФ завдали удару ракетою по нафтопереробному заводу на території міста. Згідно з повідомленнями Львівської обласної військової адміністрації, нафтобаза була повністю зруйнована, також пошкоджені ємності, в яких зберігались нафтопродукти. Здійнялась пожежа, яку рятувальникам вдалось загасити протягом ночі. «Схеми» порівнюють супутникові знімки цієї місцевості: за 17 березня – до влучання ракети, а також після – за 5 травня. На травневих фото на землі довкола бази помітні плями від розлитої нафти.
У Державній екоінспекції наслідки від ударів по таких підприємствах називають одними з найнебезпечніших для довкілля України. Пояснюють: розлита нафта потрапляє у ґрунт, потім до підземних вод, через ці процеси майже все живе у землі гине. В еконіспекції передали «Схемам» фото, яке зробили їхні співробітники, виїхавши на місце. На ньому – померлі дощові хробаки, які з’явились на поверхні. Їхня роль, пояснюють екологи, полягає в утворенні органічної частини ґрунту (гумусу), яка відповідає за родючість.
Ізюмський ліс, Харківська область
Через бойові дії сильно постраждав Ізюмський ліс у Харківській області. Більша його частина вигоріла – особливо після пожеж влітку 2022 року.
«Треба розуміти, що ті дерева, які там згоріли, їм було у середньому по 30-40 років. Це не лісопосадка, а ліс, і на його відновлення треба буде чекати десятиліттями. Поки що немає можливості повністю оцінити збитки, яких було завдано Ізюмському лісу, але по супутникових знімках ми вже бачимо, що шкода довкіллю була значною», – каже Андрій Вагін.
Ганна Добченко, менеджерка проєктів напряму «Ліси» від «WWF-Україна», додає: «Загибель лісів – це втрата оселищ для існування різноманітних видів рослин й тварин. Але, перш за все, лісова пожежа – це вивільнення CO2-еквіваленту (парникових газів), що посилює невпинні кліматичні зміни. Зважаючи на активні бойові дії в Ізюмських лісах – це порушення ґрунтового покриву, зокрема, через прохід важкої техніки відбувається ущільнення, а отже, порушення процесів повітро- та вологообміну й погіршення передумов для відновлення лісового покриву».
Кінбурнський півострів, Миколаївська область
Півострів та косу загарбники повністю окупували з червня 2022-го. Ця територія і досі контролюється російськими військовими. «Схеми» раніше писали про те, як з півострова «казаки»-окупанти регулярно обстрілюють місто Очаків та інші населені пункти.
Внаслідок бойових дій на самому півострові неодноразово спалахували масштабні пожежі. В тому числі на території заповідних об’єктів, а саме: регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», ділянки «Волижин ліс» (належать до Чорноморського біосферного заповідника) та національного природного парку «Білобережжя Святослава». Обгорілі ділянки можна побачити з супутника уздовж майже всього півострова.
«Наразі неможливо оцінити, яка з заповідних територій постраждала найбільше, – пояснює у коментарі «Схемам» природоохоронна менеджерка «WWF-Україна» Олеся Петрович. – Ми не маємо доступу до цієї території і не можемо зібрати точні дані. Міндовкілля затвердило спеціальний порядок визначення шкоди та збитків для природно-заповідного фонду, відповідно до якого будуть визначені цифри після війни. Зрештою, ця оцінка допоможе заповідним установам отримати контрибуції та організувати відновлення природи».
Запорізька АЕС, Енергодар
Внаслідок бойових дій у серпні минулого року здійнялась пожежа у зеленій зоні, яка межує з територією АЕС.
Пізніше через російські обстріли сталася ще одна пожежа. Як заявляли в «Енергоатомі», тоді була відімкнена феросплавна, «тобто остання лінія, яка з’єднувала вузол ЗАЕС/ЗаТЕС із енергосистемою України». Внаслідок чого був тимчасово відключений енергоблок №6, який живив власні потреби Запорізької АЕС, що могло призвести до дестабілізації роботи атомної електростанції. Але згодом електропостачання вдалось відновити.
Поля Херсонської області
У 2022 році через російські обстріли пожежі часто спалахували на сільськогосподарських полях по всій території України. За допомогою супутникових знімків Planet Labs «Схеми» порівняли, як виглядали угіддя на північний захід від Херсону влітку 2021-го, до початку повномасштабного вторгнення РФ, і в той же період 2022-го. Наслідки численних пожеж на фото – у вигляді темних плям вигорілих полів.
У Міністерстві аграрної політики разом з аналітиками Київської школи економіки підрахували непрямі втрати у сільському господарстві через війну. Станом на листопад 2022 року збитки – понад 34 мільярди доларів. В тому числі і від пожеж на угіддях.
Обстріляні ділянки
Ще однією серйозною проблемою для довкілля екологи вважають воронки, які утворюються від влучань снарядів під час бомбардування.
У Держекоінспекції пояснюють, що забруднюючі речовини, зокрема металеві та хімічні залишки від снарядів, потрапляють у ґрунт, а згодом – до підземних вод.
«До прикладу, ми досліджували ракету Х-101, яка не розірвалась, але відбулася розгерметизація паливного відділу. Нафтопродуктів там не було виявлено. Але були зафіксовані такі хімічні речовини, як меланж та децилін. У нас навіть лабораторії не працюють на показники таких речовин. Тобто для оцінки шкоди від російської зброї, завданої довкіллю, треба розуміти, з чого вона складається, і мати відповідне обладнання. І коли це буде можливо у повному обсязі, поки спрогнозувати важко», – каже Андрій Вагін.
До прикладу, речовина меланж, що знаходиться в російських ракетах, при потраплянні у воду викликає реакцію з виділенням великої кількості високотоксичного окису азоту, тобто цей процес вкрай шкідливий для ґрунту і всього живого, що в ньому знаходиться.
Фортифікаційні споруди
У повномасштабній війні Росія масово використовує так звані «зуби дракона» – оборонні споруди у вигляді бетонних конусів, вистроєних у лінію, яка має зупиняти легку техніку та ускладнювати наступ піхоти, – та заливає окопи бетоном.
Такі фортифікаційні споруди з’явились на більшості територій тимчасово окупованих областей України. За допомогою супутника «Схеми» показують скупчення цих споруд поблизу села Бараниківка Луганської області, що неподалік від міста Сватове.
У Держекоінспекції кажуть, згадуючи схожі споруди, які використовувались під час Другої світової війни, що прибирати «зуби дракона» може виявитись економічно недоцільно, і вони можуть так і залишитись на своїх місцях. На території Карелії в Росії, де колись була побудована так звана «лінія Маннергейма», такі споруди стоять і досі.
