Політика

уряди закликали ратифікувати документ і зупинити насильство проти жінок


Правозахисна організація Human Rights Watch закликала держави-члени Ради Європи активізувати зусилля по боротьбі з насильством проти жінок шляхом швидкої ратифікації Стамбульської конвенції.

Правозахисники, зокрема, закликали Україну долучитися до конвенції, яку вона підписала в 2011 році, але досі не ратифікувала.

Уряди повинні вжити термінових заходів для протидії дезінформації про конвенцію та боротьби з небезпечними міфами і дискримінаційними стереотипами, що підривають роботу зі стримування насильства щодо жінок, наголосили у HRW напередодні 10-ої річниці конвенції, що була відкрита для підписання 11 травня 2011 року в Стамбулі.

«Пандемія COVID-19 показала, що насильство проти жінок є одним із найбільш далекосяжних і стійких порушень прав і щоденною загрозою життю та здоров’ю жінок і дівчат у всьому світі, – сказала Гіларі Марголіс, старша дослідниця прав жінок у Human Rights Watch. – У цей вирішальний момент члени Ради Європи повинні продемонструвати, що вони серйозно ставляться до пріоритетів безпеки та добробуту всіх жінок та дівчат, беручи на себе зобов’язання за Стамбульською конвенцією та виконуючи її».

33 країни Ради Європи ратифікували Стамбульську конвенцію, яка набрала чинності в 2014 році, і ще 12 підписали, але досі не ратифікували.

Раніше країн, що ратифікували документ, було 34, але в березні цього року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вивів країну з угоди, що викликало протести, як у Туреччині, так і за її межами.

Рішення Ердогана у Human Rights Watch назвали ударом по правах жінок у країні.

Україна ще 2011 року підписала, але досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію, офіційна назва якої – Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством проти жінок і домашнім насильством. В усіх дотеперішніх складах українського парламенту з цього огляду переважали вкрай консервативні і хибні погляди на зміст цієї конвенції.

Її єдине завдання – запобігати всім формам насильства проти жінок, підтримувати рівність між жінками й чоловіками. Але в її тексті є слово «гендер», яке помилково або свідомо неправдиво пов’язують із «пропагандою гомосексуалізму», одностатевими шлюбами тощо.

За текстом конвенції, «гендер» у її розумінні означає «соціально виниклі ролі, способи поведінки, діяльності чи атрибути, які дане суспільство вважає належними для чоловіків і жінок». Таким чином, запровадження в документі цього поняття ніяк не загрожує традиціям і цінностям кожного даного суспільства.

Також конвенція не містить і не може призвести до загрози концепції родини – вона взагалі ніяк не стосується цього питання і не регулює його, а відтак через ратифікацію конвенції не може виникнути вимога визнавати одностатеві шлюби.

Поняття «гендеру» не замінює термінів «жінка» й «чоловік», конвенція не просуває ніякої особливої «гендерної ідеології»: єдиний сенс цього слова в документі – наголосити, що жінка з більшою ймовірністю може зазнати насильства саме через те, що вона жінка.

Документ не передбачає створення поняття «третьої статі» чи вимог визнавати її, як і не вимагає запровадження якоїсь окремої «гендерної освіти».

І, крім того, попри назву конвенції, вона також містить положення про захист від домашнього насильства чоловіків чи хлопців.

Новини