Світ

суд заарештував колишнього очільника МВС. Він був на посаді під час заворушень 2022 року

суд заарештував колишнього очільника МВС. Він був на посаді під час заворушень 2022 року

Колишнього міністра внутрішніх справ Казахстану Єрлана Тургумбаєва суд взяв під варту терміном на два місяці – про це 3 травня повідомила пресслужба Генеральної прокуратури Казахстану передає Радіо Азаттик.

«Спеціалізованим слідчим судом міста Астани 30 квітня 2024 року санкціоновано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ексміністра внутрішніх справ Тургумбаєва Є. З. терміном на два місяці», — йдеться в повідомленні.

Тургумбаєва звільнили з посади голови МВС у лютому 2022 року. Понад два роки потому його затримали «за перевищення влади та посадових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки».

Обставини його затримання і в чому конкретно підозрюється ексміністр, влада не уточнює. У кримінальній справі є відомості, які становлять державну таємницю.

У березні Тургумбаєва допитали в рамках розслідування кримінальних справ стосовно співробітників силових органів щодо незабезпечення правопорядку та застосування тортур під час заворушень.

Восени влада повідомила про затримання іншого колишнього урядовця – ексміністра юстиції Марата Бекетаєва за підозрою в «зловживанні повноваженнями». Його теж помістили під варту під час слідства.

Читайте також: Ексміністра оборони Казахстану звинувачують у перевищенні влади

На початку січня 2022 року у місті нафтовиків Жанаозені на заході Казахстану розпочалися мітинги проти підвищення цін на скраплений газ. Потім протести поширилися на інші регіони, а протестувальники стали висувати політичні вимоги.

У деяких містах протести переросли в сутички з силовиками та штурм урядових будівель. Наприклад, в Алмати на кілька годин було захоплено аеропорт. У перші дні протестів силовики розганяли протестувальників за допомогою сльозогінного газу, світлошумових гранат та гумових куль. У ніч проти 6 січня в Алмати сталася стрілянина. 7 січня президент Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам та армії стріляти в «терористів» на ураження без попередження.

За офіційними даними, під час заворушень загинули 238 людей. У Генпрокуратурі також заявляли, що 92 людини загинули під час збройних атак на держустанови, резиденцію президента, магазини та інші будівлі в Алмати та інших містах.

Також силовики затримали тисячі людей під час протестів і після них. Багато із затриманих було засуджено, сотні з них заявили про тортури під вартою. Справи закривали «за відсутністю складу злочину» або «за неможливістю встановити осіб, що катували».

Новини