Талановита людина – талановита в усіх своїх схемах: Данііл Маландій
Уявіть: ви власник трьох компаній, з якими пов’язують цілу систему корупційних схем на ринку деревини; тато, який замість того, щоб забезпечувати маленьку донечку ділить з нею в суді навіть побутову техніку; грабіжник, який в роки війни коли армії як ніколи потрібна підтримка, нахабно обкрадає українських солдатів; блогер, який під виглядом антикорупціонера, намагається приховати свої ж злочини. І це все одна людина. Складно таке уявити? Розуміємо. Але сьогодні познайомимо вас з «чоловіком», якому протягом довгих років все ж вдається поєднувати в собі усі вищеперераховані нами якості.
Данііл Маландій – сумський корупціонер, «блогер», ярий противник реформи лісової галузі, активний «борець» за справедливість.
Початок кар’єри корупціонера
Своє становлення Маландій-корупціонер розпочав під виглядом благодійника. Разом із «бізнес-партнером» Миколою Яковлєвим вони відкрили власне благодійне товариство «Засулля». Але те, чим вони займались, благодійністю точно не назвеш.
Схема була наступна. Завдяки особистим корупційним контактам Маландія та Яковлєва можна було вирішити певні протизаконні питання на рівні керівництва області (отримати посаду, дозвільні документи тощо).
Для цього звичайно потрібно було платити. Гроші вносились на рахунки БТ “Засулля” під виглядом благодійних внесків, а далі потрапляли в руки відповідальних чиновників та власників фонду, які отримували свій відсоток. Звичайно, через деякий час діяльністю фонду зацікавилась поліція. Виявилось, що в цих людей немає нічого святого – в своїх схемах вони використали навіть українську армію. В деталях справи вказано, що співробітниця Сумської ОДА запропонувала внести до фонда Маландія 2 млн грн (частинами) нібито під виглядом «благодійної допомоги для
української армії». Насправді це був хабар для того, щоб інша людина отримала високу керуючу посаду.
Зрозуміло що, ці гроші ніякого відношення до благодійної допомоги армії не мають, просто вкотре Маландій показав свою сутність – безпринципну, жадібну, яка задля власної вигоди готова піти на все.
«Прозорий бізнес» Маландія
Разом з Яковлєвим вони заснували три фірми, які об’єднані спільною назвою – «Утесистем». З цими компаніями пов’язують цілу систему корупційних схем на ринку лісу Сумської області. Своєю діяльністю ці компанії привернули увагу правоохоронних органів.
Також Національна поліція повідомила про розкриття мережі псевдо бірж, які займались продажем (звичайно ж, незаконним) лісу. Однією з десяти таких бірж є Сумська ресурсна біржа, кінцевим бенефіціаром якої є пан Данііл.
Біржу Маландію можна було б назвати «Назад в минуле», бо працювала вона за кращими його традиціями – торги тривали максимум 5 хвилин, учасниками були тільки «проплачені» і стати ними могли лише «обрані».
Далі схема виглядала приблизно так. Деревина продавалась компаніям, які були під цілковитим контролем Маландія. Ціни на неї звичайно ж були суттєво занижені, тим самим державні лісгоспи не отримали свій законний прибуток. Потім ця деревина продавалась (зазвичай за кордон) через
мережу ФОПів, але уже із націнкою – вдвічі дорожче ніж її можна придбати у лісгоспах. Таким чином, лише за 2021 рік одне з таким підприємств ТОВ «ДОМІНАНТА» нанесло державі (за інформацією журналістів) збитків на 9 млн гривень.
Про схеми Маландія з часом дізнались й інші учасники ринку. Вони почали приходити на його майданчики, пропонуючи риночні ціни на деревину. Але й тут наш горе-бізнесмен знайшов як «викрутитись» – на його біржі було введено правило 100% передплати. Тобто, пропонувалось
фактично купити товар ще до торгів. Уявляєте весь абсурд ситуації?
Після цього одразу зрозуміло чому Маландій такий противник будь – яких реформ в лісовій галузі. Його не влаштовували ніякі торги окрім його майданчиків – ні «Prozorro.Продажі», ні ліцензовані біржі.
Але на біду Даніілу реформи в лісовій галузі все ж відбуваються. І тепер про «відкати», «чорні рубки», відсутність будь – якого обліку йому все ж доведеться забути.
Початок кінця для Маландія
З початком реформи галузі у Данііла та компанії справи пішли гірше. Усі державні лісові господарства повинні продавати деревину через ліцензовані біржі. Він вирішив діяти звичним для себе чином – пішов в суд. Але суть претензії була доволі дивна – нібито в 2017 році Лісогосподарський інноваційно – аналітичний центр видав розробку програмного забезпечення в сфері проведення торгів дуже схожу на ту, яку колись зробив Маландій. Іншими словами, привласнили собі його ідею. В якості компенсації Данііл захотів не багато не мало, а 0,25% від кожної угоди, яка буде проходити. Якщо дивитись на це в масштабах всієї країни, то Маландій хотів отримувати десятки мільйонів гривень.
Згодом стало відомо, що йому справді належить авторське право на одну із систем електронних торгів (якщо це можна так назвати), але використовував він її виключно для маніпулювання результатами торгів.
Тож в результаті суд він програв.
Маландій – «блогер»
Діджиталізація дійшла і до пана Данііла. Тепер він «блогер». В своїх стрімах він розповідає про те як чесні торги та вихід лісового ринку з тіні принесуть збитки державі. Звичайно ж, на думку Маландія, вирішити проблему легко – повернути старі схеми, а на всю конструктивну критику та зауваження він не реагує і гне виключно свою лінію.
