Суспільство

Посольства західних країн вшанували пам’ять Шеремета в роковини вбивства


Посли кількох західних країн прокоментували п’яті роковини вбивства журналіста Павла Шеремета в Києві. Зокрема, тимчасовий повірений у справах Сполучених Штатів Джордж Кент поклав квіти до меморіалу Шеремету.

«Ми всі повинні захищати права і свободи журналістів, а також продовжувати забезпечувати справедливість для сімей і близьких тих, кого ми втратили», – прокоментували в посольстві США.

Французьке посольство висловило співчуття близьким журналіста і заявило, що Франція «віддає шану пам’яті загиблого і сподівається, що справу буде розкрито і винуватці злочину покарані».

У дипломатичному представництві Німеччини вказали на те, що справу про вбивство Шеремета досі не розкрито.

«Сьогодні ми думками з ним та його сім’єю і продовжуємо сподіватися на повне розслідування цього злочину», – заявили в посольстві.

Журналіст Павло Шеремет, який на той час працював в інтернет-виданні «Українська правда», загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля, в якому він був, у центрі Києва.

У 2017 році слідчі назвали основною версією професійну діяльність Павла Шеремета як журналіста. А в 2019 році, після зміни влади в країні, – вже дестабілізацію ситуації в державі шляхом убивства відомої особи.

Справа перебуває в суді з вересня 2020 року. Підозрюваних троє: дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко, медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь і ветеран АТО, військовослужбовець Андрій Антоненко. Всі вони заперечують причетність до вбивства.

4 січня 2021 року було публічно оприлюднено записи розмов ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева. Там він каже, що необхідно зробити «якусь закладку» і таким чином убити Шеремета. Адже Шеремет, народжений у Білорусі і до 2010 року громадянин цієї країни (поки білоруська влада не позбавила його громадянства), до кінця життя виступав і як журналіст, різко опозиційний до влади Білорусі. Записи, опубліковані виданням EUobserver, датовані 2012 роком.

Незабаром після того слідство допитало колишнього заступника командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз» щодо цих записів.

Утім, ключовою версією «білоруський слід» не став. У МВС заявили, що не бачать підстав, щоб зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко і Дугарь, бо записи нібито підтверджують версію слідства. Захисники Антоненка назвали цю заяву дезінформацією і звернули увагу, що «у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами».

Новини