Суд дозволив заочне розслідування щодо експрацівників СБУ за катування учасника Євромайдану
Прокуратура Автономної республіки Крим отримала дозвіл на заочне розслідування справи проти колишніх співробітників Служби безпеки України, повідомляє пресслужба відомства 20 липня.
«Прокуратура автономії отримала дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) відносно двох колишніх співробітників Служби безпеки України, а на момент вчинення злочину – незаконно створеного «управління ФСБ Росії по Республіці Крим та м. Севастополю». Вказаним особам інкримінується порушення законів та звичаїв війни (частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України)», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Двом учасникам «самооборони Криму» повідомили про підозру через затримання активістів 26 лютого 2014 року – прокуратура
Ця кваліфікація передбачає від восьми до 12 років ув’язнення в разі визнання підозрюваного винним.
За даними, ексслужбовці СБУ, які перейшли на бік Росії, на початку лютого 2015 року в окупованому Криму незаконно ув’язнили та катували проукраїнського активіста, учасника Революції гідності, змусивши його зізнатися в злочині, якого він не вчиняв. Йдеться про нібито завдання тілесних ушкоджень співробітнику спецпідрозділу «Беркут» у Києві 18 лютого 2014 року.
Ім’я активіста прокуратура АРК не наводить.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
Читайте також: Вивезення беркутівців «чорної роти» і знищення зброї: у «справі Майдану» судитимуть колишнього силовика
За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
