від легендарних літаків до мільйонних збитків на закупівлі пального
«Мрія». Один із символів української держави. Її технологій та можливостей. Разом з іншими літаками ДП «Антонов» «Мрія» транспортує вантажі по всьому світу. Ця діяльність щорічно приносить сотні мільйони доларів – колосальну суму, яка може спокушати тих, хто ухвалює рішення на флагмані української авіапромисловості. «Схеми» продовжують серію розслідувань про те, як і хто заробляє на грошових потоках стратегічних підприємств країни.
Ан-225 «Мрія» – найбільший транспортний літак у світі. І він – українського виробництва. Гордість України. Це єдиний у світі літак, який здатний транспортувати вантажі вагою до 250 тонн.
Ан-225 «Мрія» постійно потрапляє у Книгу Рекордів Гіннеса – загалом має 240 світових рекордів. Найближчий конкурент «Мрії» з серійних літаків – американський Boeing 747-8F, який піднімає у повітря 143 тонни вантажу. Що на 100 тонн менше, ніж «Мрія».
«Мрію» наприкінці 80-х років збудувало Конструкторське бюро видатного українського авіаконструктора Олега Антонова. Провідним конструктором виступив Анатолій Вовнянко. Він розповідає, що в першу чергу літак створювали для транспортування на космодром радянського орбітального космічного корабля під назвою «Буран».
«Розроблялася багаторазова авіаційно-космічна система, тобто цей літак планували запускати в космос типу маленького «Бурана», який міг виводити до 4-5 членів екіпажу, вирішувати різні розвідувальні місії, підходити до супутників, які треба подивиться, що в них на борту», – розповідає Анатолій Вовнянко.
Після краху Радянського Союзу українські авіабудівельники переживали не найкращі часи. Відсутність держзамовлень на авіапродукцію, відтік кваліфікованих кадрів і різке падіння доходів змусили керівництво шукати нові способи заробляти гроші й виживати. Наприкінці 80-х років на базі державного підприємства було створено «Авіалінії Антонова» – українську авіакомпанію, яка надає послуги з перевезення надважких і великогабаритних вантажів. Це дало старт розвитку комерційного напрямку на державному підприємстві, а отже – мільйонних контрактів.
Ще донедавна «Авіалінії Антонова» були найбільшим джерелом прибутку для всього державного заводу. Аж поки наприкінці грудня минулого року Міністерство оборони України замовило три літаки Ан-178 для Збройних сил України. Фюзеляж одного із них під час своєї останньої пресконференції особисто представив президент Володимир Зеленський.
«А зліва новий фюзеляж, який ми почали будувати 5 місяців тому, новий фюзеляж Ан-178, один із трьох літаків, які вперше за 30 років Незалежності держава замовила «Антонову» для нашої української сучасної потужної армії», – сказав президент тоді.
«Авіалінії Антонова» – серйозний гравець на світовому ринку вантажних авіаперевезень. За інформацією «Схем», на сьогодні державіакомпанія забезпечує третину світового обсягу повітряних перевезень великогабаритних і надважких вантажів. Та навіть брала участь в історичному запуску компанії Ілона Маска SpaceX, доправивши на космодром у США складову частину ракети FalconHeavy.
Сумарний оборот «Авіаліній Антонова» складає близько 250 мільйонів доларів на рік. Середня вартість транспортування літаками «Антонов» вантажу для замовника – близько 600 тисяч доларів.
Такі контракти на десятки мільйонів гривень – велика спокуса для тих, хто може впливати на ситуацію у компанії. І справді, «Схеми» виявили факти, які свідчать, що держпідприємство втрачає великі гроші. А причетне до цього може бути нинішнє керівництво ДП «Антонов».
Михайло Харченко – очільник «Авіаліній Антонова» з 2017 року. До цього він 25 років був льотчиком-випробувачем. Харченко розповідає про діяльність і специфіку роботи свого підрозділу:
«Ми займаємося чартерними перевезеннями, які кардинально відрізняються від польотів за розкладом. Далі – географія наших польотів настільки широка, увесь земний шар, це під тисячу аеродромів».
Щоб літаки «Авіаліній Антонова» швидко і якісно виконували поставлені завдання, машини треба забезпечувати усім необхідним, а це – паливо, техобслуговування, проживання та харчування екіпажу.
Для цього в державному підприємстві працює спеціальний відділ, який займається аналізом цінових пропозицій та обирає постачальників для забезпечення і виконання авіарейсів – так звані хендлінгові компанії.
Обирають приватних партнерів «Авіалінії Антонова» не через Prozorro, а самостійно.
«Якщо ми обрали цю компанію, наприклад, на заправку, звичайно, ми намагаємося обирати компанії, умовно з того, щоб ці витрати мінімізувати», – розповів Харченко.
Але чи завжди співпраця із такими компаніями вигідна? Чи не втрачає державне підприємство, укладаючи угоди? Завданням «Схем» стало це перевірити.
Однією з таких компаній є Click Aviation Network. Це компанія з головним офісом у Арабських Еміратах. Має свої представництва по всьому світу. Зокрема, і в Україні. Її банер прикріплений до будівлі аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського.
Харченко розповідає: співпрацювати з цією компанію «Авіалінії Антонова» почали у 2006 році. І продовжували це робити на рівні з іншими компаніями.
Але з кінця 2020-го року «Авіалінії Антонова» стали звертатися до послуг Click Aviation Network значно частіше.
За даними, які журналісти отримали від джерел на ДП «Антонов», з січня по вересень 2020-го загальна сума контрактів, укладених між «Антоновим» та Click, не перевищувала 500 тисяч доларів на місяць. Але вже у наступні три місяці ця цифра зросла до 1 млн доларів. Різниця – вдвічі.
«Авіалінії Антонова» продовжували активно користуватися послугами Click і цього року. Як це пояснити? Дешевшими послугами? Навряд.
Від джерел на державному підприємстві «Антонов» журналістам вдалося отримати контракти, які свідчать, що послуги Click для ДП «Антонова» могли бути невигідними. І ось чому.
Січень 2021 року. Літак «Антонова» заправляється в аеропорту міста Бангор у Сполучених Штатах. Постачальник пального – компанія Click. За понад сто тонн пального державне підприємство платить 77 тисяч доларів. Вартість однієї тони – 758,73 долара.
А за розцінками канадської хендлінгової компанії Irving Oil Limited в тому ж аеропорту Бангора станом на 12 січня цінова пропозиція для «Антонова» скала 611,26 доларів за тонну пального.
Таким чином, на одній такій заправці державне підприємство, уклавши контракт з Click, втратило близько 15 тисяч доларів.
Click – не єдина компанія-посередник з надання послуг, з якою «Антонов» укладав дорогі для себе контракти. Ще однією такою компанією була Cargo Air Chartering.
Березень, 2021-го року. Аеропорт Шатору, Франція. Літак «Антонова» заправляється 43 тоннами палива через компанію Cargo та сплачує за це понад 1000 доларів за тонну.
А от у листі-пропозиції з розцінками на паливо у той же місяць на адресу «Антонова» від самого аеропорту Шатору була вказана ціна 698 доларів за тонну пального.
Втрати державного підприємства склали понад 13 тисяч доларів.
Чому «Авіалінії Антонова» зробили такий дивний вибір? Керівник державіаліній пояснює це так.
«Є проблема, якої не розуміють ті люди, які контролюють там і розповідають, що ви неправильно щось обираєте. Найскладніше в постачальниках при наших чартерних польотах, питання одне – з усіх тих 500 чи 100 постачальників послуг є тільки дві-три компанії, які готові обслуговувати «Антонов» в кредит. Так, він з цього якісь комісійні має, але це дозволяє нам забезпечити роботу», – каже Михайло Харченко.
А факти, які журналісти наводять як приклади не надто вигідних закупівель, Харченко називає «вирваними з контексту»:
«Візьміть інтегральні показники. На скільки зросла прибутковість за ці роки. Прибуток виріс – я вам скажу – у два з половиною рази».
А й справді. Що як директор має рацію? Що як співпраця з дорожчими посередниками – це оптимальний спосіб забезпечити безперебійну роботу держпідприємства? Що як це винятки, які лише підтверджують правило: економити, шукати дешевше, більше заробляти? Ці сумніви, схоже, розвіює ще один документ, який опинився у розпорядженні «Схем».
Це лист від керівництва Державного концерну «Укроборонпром», до якого структурно належить ДП «Антонов». У документі на ім’я генерального директора держпідприємства Сергія Бичкова концерн просить перевірити ймовірне заподіяння значних збитків ДП «Антонов» при обранні постачальника пального для державних літаків.
У цьому документі згадуються не один і не два невигідні контракти. Їх – десятки.
Як «Схеми» розповідали раніше, «Авіалінії Антонова» обирають найвигіднішу пропозицію самостійно, аналізуючи ціни від постачальників палива, зводять це все у таблицю та виявляють переможця і внутрішнього тендеру.
Утім, як свідчить лист «Укроборонпрому», найдешевші пропозиції від компаній-постачальників палива з таблиці просто видалялися якимись «невстановленими особами», а переможцем ставали компанії Click та Сargo Air, які навіть і не брали участі у тендерах. Ось типовий приклад.
«По локації (Аляска) переможцем визначено компанію Click як компанію, яка надала найнижчу ціну 775 доларів за тонну. Однак при автоматичному формуванні найнижчої ціни в програмі зазначено 694 долари за тонну, хоча така пропозиція відсутня в тендерній документації.
Вказана пропозиція була видалена невстановленою особою зі зведеної таблиці. Крім того компанія Click взагалі не брала участі у вказаному тендері по вказаній локації та не надавала свої пропозиції щодо вартості палива, однак стала переможцем. Окрім видалення даних найменшої пропозиції від WFS, до вказаної таблиці невстановленою особою внесено переможцем компанію Click.
Опитані вказані працівники не змогли пояснити, яким чином та ким саме були внесені вказані зміни. У зведеній таблиці відбулося стороннє втручання та тендерна документація має ознаки підробки. Також з вказаним фактом погодився і тимчасовий виконувач обов’язків заступника генерального директора ДП «Антонов» Харченко», – йдеться у листі «Укроборонпрому».
Усього таких випадків з видаленням найвигіднішої пропозиції зі зведеної таблиці в «Укроборонпромі» нарахували близько десяти. І це лише за другу половину березня 2021-го року. У цих звітах фігурують дві компанії – Click та Cargo Air.
Компанію Click згадують і в інших випадках – про її обрання без участі в тендері, без проведення тендеру взагалі та всупереч пропозиціям інших постачальників, ціни яких були значно нижчі.
В «Укроборонпромі» підрахували, що загалом за чотири місяці 2021-го року співпраця з компанією Click та державним підприємством «Антонов» призвела до розтрати понад 200 тисяч доларів державних коштів, або близько п’яти з половиною мільйонів гривень. Керівництво ДП також підозрюють у лобіюванні інтересів окремих комерційних партнерів державних авіаліній.
У концерні додають, що їхні підрахунки не остаточні, бо аналізували поки не всі закупівлі – і прогнозують що масштаб збитків може бути набагато більшим.
Отже, яка ситуація склалася? Керівництво державних «Авіаліній Антонова» укладало дорогі контракти з компаніями Click та Cargo Air, таким чином, схоже, завдаючи чималих збитків заводу. При цьому, підприємство мало змогу укладати угоди безпосередньо з хендлінговими компаніями, але їхні дешевші пропозиції просто видаляли з таблиці «невстановлені особи».
Прохання прокоментувати підозрілі контракти керівник авіаліній Харченко зустрів дещо вороже.
«Я не знаю, де, за якою ціною, я не в змозі це зрозуміти, купляє. Я, як директор, контролюю, інтегральні показники економічної ефективності. Десь переплатили, десь навпаки виграли, але я беру показники, які є», – почав розповідати Михайло Харченко журналісту «Схем» Георгію Шабаєву.
Але коли почув про інформацію з власних джерел журналіста та комісію, яку створив «Укроборонпром», відмовився далі спілкуватися.
– Звідки у вас ця інформація? – запитав Харченко.
– Мені надали її джерела, – відповів журналіст Георгій Шабаєв.
– Які джерела?
– Мої джерела, з якими я працюю.
– Ну тоді, коли ви працюєте з джерелами, я далі відмовляюся з вами говорити.
– Була ще створена комісія «Укробононпромом». Був направлений лист до Державного підприємства «Антонов», розпорядженням Бичкова була створена комісія з перевірки фактів. Згідно з висновками цієї комісії, ви не надали документів, які ця комісія просила, – сказав журналіст.
– Створена інша комісія – працюйте з цією комісією. На цю тему я далі з вами не спілкуюсь. До побачення.
– Копії інвойсів…
– Все, до побачення!
– Чому?
– Тому. До побачення. Це не компетенція ваших питань. Я на цю тему з вами не спілкуюся, – сказав Харченко і звернувся до своєї помічниці – Оксано, що це, з чим вони приїхали?
– …унеможливило повну і об’єктивне проведення службової перевірки.
– Все, до побачення. Далі я з вами не спілкуюсь.
– Чому ви не надали ці матеріали?
– До побачення. Я з вами не працюю, питайте у голови комісії.
Висновок, про який журналіст запитував у Харченка, було складено за результатами проведення службової перевірки. Якщо її можна такою назвати.
Метою перевірки було встановити, чи справді ціни на послуги Click та Cargo Air були завищені. Для цього від керівництва АТП ДП «Антонов» було необхідно отримати відповідну документацію – копії рахунків та іншу документацію. Однак директор держпідприємства Михайло Харченко цього не зробив. І паралізував перевірку.
«У зв’язку з тим, що керівництво підприємства не відреагувало належним чином, на наш погляд, ми попросили вдруге повернутися до вказано питання і провести все таки належну перевірку», – каже заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» з безпеки Роман Забарчук.
І дійсно, 4 серпня Державний концерн направив ще один лист на адресу керівництва ДП «Антонов» з проханням провести повторну перевірку. Цього разу «Укроборонпром» просив включити у склад комісії перевірки двох співробітників Служби безпеки України. Утім, минув місяць, а відповіді досі немає. У концерні вирішили перейти до більш рішучих дій.
«Була проігнорована наша вимога, ми вирішили все ж таки звернутися за допомогою до правоохоронних органів і спрямували туди відповідне звернення. До Генеральної прокуратури», – сказав Роман Забарчук.
«Схеми» надіслали запит до Генеральної прокуратури з проханням повідомити, чи розпочали там кримінальне провадження за фактами, про які повідомив концерн, кому доручили розслідування цього провадження та чи є вже підозрювані.
«Повідомляємо, що за фактами викладеними в інформації Державного концерну «Укроборонпром» 24.09.2021 внесено відомості до ЄРДР за ознаками зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою з групою осіб, що потягло розтрату коштів державного підприємства на суму понад 5 461 000 грн, що становить особливо великі розміри, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України», – відповіли у Генпрокуратурі.
Журналісти також попросили прокоментувати ситуацію з можливими порушеннями з боку ДП «Антонов» їхніх партнерів-посередників – компанії Click та Cargo Air.
У Click спочатку відмовилися, звинувативши редакцію «Схем» в цькуванні.
«Я вважаю, що це травля, яка направлена на конкретних людей, і ця травля, вона надзвичайно неправомірна і дуже несправедлива. Я не буду брати участь в жодному з таких питань і ніякої відповіді на ніякі питання від будь-якої організації я не буду надавати. Ніякої інформації. Це єдина моя відповідь, ви можете будь-що з цим робити», – сказала директор ТОВ «Клік Авіейшн Нетворк» Марія Виноградова.
Але, зрештою, таки надали письмовий коментар, у якому зазначили:
«Всі комерційні стосунки між Click Aviation Network та ДП «Антонов» базуються на виключно тендерній системі вибору контрагентів, згідно з якою ДП «Антонов» перевіряє та порівнює не менше 10 пропозицій різних учасників тендеру. Завжди обирається та компанія, що надає найвигіднішу ціну, що абсолютно виключає можливість завищення цін. Перевага завжди віддається найнижчій пропозиції, тому є десятки наших конкурентів з набагато більшими об’ємами, і вся співпраця з ДП «Антонов» відбувалася та відбувається виключно на основі здорової конкуренції».
У компанії Cargo Air відповіді на момент ефіру не надали.
Здавалося б, на цьому історія могла завершитися. Проведено перевірку, виявлені підозрілі операції, окреслено коло причетних, інформацію передано правоохоронцям. За даними джерел «Схем», зараз обсяги співпраці з Click та Cargo суттєво знизилися.
Утім, не все так просто. Дорога заправка літаків «Авіаліній Антонова» триває. І підтвердженням цього є контракт з іншою компанією-посередником, фірмою Jetex.
Кінець липня, 2021-го року. Літак «Антонова» здійснює тривалий переліт з Орландо до Києва і потребує для цього заправитися пальним – 143 тонни. Згідно з отриманим журналістами рахунком, платіж за заправку розбивають на 11 частин. Вартість пального для «Антонова» склала 1120 доларів за тонну, загальна – понад 150 тисяч доларів.
Водночас, вартість пального від хендлінгової компанії AEG FUELS, від якої «Авіалінії» часто отримують паливо, того ж місяця в цьому ж аеропорту складала 743 долари за тонну. Якби «Антонов» закупив паливо напряму у AEG FUELS, державне підприємство могло зекономити понад 40 тисяч доларів або понад 1 мільйон гривень.
Це лише один свіжий контракт, який «Схемам» вдалося отримати від джерел на ДП «Антонов». Реальний обсяг співпраці між ДП «Антонов» та Jetex можуть встановити правоохоронці.
Почути пояснення щодо цих фактів від Михайла Харченка журналістам не вдалося.
– Чому через компанію Джетекс співпраця йде і держава втрачає 40 тисяч доларів на тому, що вона заправилася? – запитав Харченка журналіст «Схем» Георгій Шабаєв.
– Я вам відповідаю: на цьому ми закінчили наше з вами інтерв’ю. Офіційно звертайтесь щодо цих економічних показників, я вам покажу, через Бичкова. Все, розмова закінчена.
– Я бачу, що державне підприємство втрачає великі гроші через співпрацю з компанією Click та Jetex, в мене питання як громадянина і як журналіста, чому керівництво співпрацює з цими компаніями?
– А я вам відповідаю: ні, не втрачає, а економічні показники рекордні за всі роки, які питання?
– А ви можете показати ці економічні показники, щоб…
– Офіційно зверніться до генерального директора, якщо він вам дозволить, я покажу.
Редакція направила запит директору ДП «Антонов». Але до ефіру відповіді не отримали.
«Схеми» з’ясували, що проблеми тут можуть бути не лише фінансові, але й політичні.
Як стало відомо журналістам з сайтів, що спеціалізуються на чартерних перельотах, Jetex може надавати свої послуги на непідконтрольній Україні території – у аеропорту Сімферополя в окупованому Криму.
На прохання «Схем» особа, ім’я та посаду якої журналісти не можуть розкрити, звернулася із запитом до компанії Jetex організувати чартерний переліт з Мінська до Сімферополя. І в Jetex відповіли ствердно.
«Повідомляю, що отримати згоду на хендлінгові послуги можливо. Але тільки, якщо пасажири й екіпаж мають громадянство Білорусі. Дані про пасажирів і членів екіпажу, а також документи про літак потрібні для подачі заявки на посадку росіянам», – повідомили у компанії.
За словами юриста з авіаційного права Андрія Гука, робота компанії Jetex в окупованому Криму може стати підставою для застосування проти неї українських санкцій: «Робота цієї компанії в Криму є причиною розглянути питання про застосування санкцій щодо неї, в першу чергу, Україною, і в Україні вона працювати не буде. Але якщо зараз її немає в санкційному списку, то порушення немає».
Як віднайдені факти щодо надання послуг у сімферопольському аеропорту окупованого Криму можуть пояснити у самій компанії? «Схеми» звернулися туди із запитом.
Відповіді на момент виходу матеріалу там не надали.
Коли журналісти повідомили про свою знахідку керівництво «Авіаліній Антонова», там заявили, що не знали про роботу Jetex в окупованому Криму.
– Чи відомо Вам, що компанія Jetex обслуговує літаки в Сімферополі в окупованому Криму? – запитав Георгій Шабаєв у Михайла Харченка.
– Не знаю такої інформації. І з Jetex ми майже не працюємо, – відповів він.
Більше ніж 75-річна історія. Тисячі випущених літаків. Найбільших. Найвідоміших. Які досі літають у небі різних країн світу.
Історія ДП «Антонов» переконливо доводить, що в Україні може існувати державне підприємство, досягненнями якого можна пишатися, каже провідний конструктор літака «Мрія» Анатолій Вовнянко.
«Це були найкращі роки мого життя, тому що був величезний ентузіазм, по-перше. Щороку ми ж створювали щось нове, модернізірували, досягали якихось успіхів, і, звичайно, це була велика гордість і за країну, за Україну, за підприємство, що існує», – розповів Вовнянко.
Торік ДП «Антонов» отримало держзамовлення на виготовлення нових літаків для Збройних сил України. Усі почали цікавитися, чим зараз живе легендарний завод.
Не все так добре. «Схемам» вдалося знайти ознаки ймовірної розтрати коштів заводу через непрозорі закупівлі пального для заправки літаків через фірми-посередники. Через що держава в особі ДП «Антонов» втрачає мільйони гривень, які могли б піти на будівництво нових «Ан-178», про які розповідав на пресконференції президент Володимир Зеленський.
Частина цих невигідних для «Антонова» контрактів уже стала предметом вивчення Офісу Генерального прокурора. Такі дії очікують на оцінку з боку правоохоронців.
Як і дії очільника «Авіаліній Антонова» Михайла Харченка, що викликають низку запитань, на які журналісти так і не почули відповіді: чому для заправки літаків «Антонова» обиралися фірми Click, Cargo та Jetex, якщо це мало наслідком задорогі контракти для державного підприємства? Як так сталося, що під час розгляду тендерних пропозицій для заправки найдешевші були видалені «невідомими особами», а компанії посередники отримували кошти від «Антонова» навіть без участі у цих тендерах? Та як Харченко може пояснити співпрацю з компанією Jetex, яка надає підтримку для авіаперельотів в окупованому Криму?
