Політика

Дружина і падчерка члена «ОПЗЖ» працюють помічницями депутатів за бюджетний кошт – «Схеми»


Одразу двоє близьких родичок члена фракції «Опозиційна платформа – За життя» та соратника Віктора Медведчука Віктора Чорного працюють помічницями народних депутатів. Це виявили журналісти програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода та UA:Перший).

Від жовтня 2020 року дружина Чорного Ольга Арканова-Чорна працює помічницею у його колеги по фракції Олександра Колтуновича. У середньому вона отримує за це щомісяця 52,5 тисячі гривень.

У коментарі «Схемам» Віктор Чорний зазначив, що на призначення дружини на цю посаду жодним чином не впливав. За його словами, вона добре знайома з його колегою.

Водночас Олександр Колтунович у розмові зі «Схемами» сказав, що своїх помічників (зокрема, й Ольгу Арканову-Чорну) практично не знає: «Я цих людей деяких, чесно кажучи, навіть в обличчя не бачив. Власне, цю жінку теж… Я по прізвищу знаю, тому що це – керівник Подільської організації «ОПЗЖ». А в обличчя я не знайомий. Можливо, візуально десь на з’їзді, але я не знайомий особисто».

Окрім того, Колтунович додав, що йому як депутату взагалі не потрібна допомога помічників, бо він з ними «не комунікує» і «працює один».

Загалом за неповний рік роботи помічницею в Олександра Колтуновича Ольга Арканова-Чорна вже заробила понад пів мільйона гривень.

Натомість її дочка і падчерка Віктора Чорного – Лілія Чорна – за пів року роботи помічницею у ще одного члена «ОПЗЖ» – Федора Христенка – отримала всього 37,5 тисяч гривень (по шість тисяч на місяць).

«Її досвід (знання мов і в юриспруденції) – точно гарна допомога народному депутату, в якого вона працює помічницею», – сказав у коментарі «Схемам» член фракції «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Чорний та запевнив, що на призначення падчерки помічницею теж не впливав.

«Це – збіг і більш нічого», – додав у коментарі «Схемам» його колега Федір Христенко, у якого Лілія Чорна і працює помічницею.

Експерти зазначають, що будь-яке призначення родича до державних структур завжди є корупційним ризиком, тому подібні випадки мають перевіряти особливо ретельно. Для цього, наприклад, пропонують аналізувати ефективність роботи цих людей через впровадження для них обов’язкового звітування, щоб у такий спосіб визначати, чи справді помічник є фахівцем у своїй справі і наскільки ефективно відпрацьовує виділені йому державою кошти.

«Ця звітність має бути короткою, але там мають бути пункти, які верифікуються. Наприклад, якщо це підготовка певних заходів, то ці заходи мають десь існувати (фігурувати в інтернеті або туди мають бути залучені якісь державні органи, які підтвердять, що такі заходи дійсно проводилися). Якщо це – юрист, то має бути інформація про те, які законодавчі ініціативи він безпосередньо розробляв або в чому він сприяв», – вважає голова Центру політичних студій «Доктрина» та політконсультант Ярослав Божко.

У комітеті з питань антикорупційної політики у коментарі «Схемам» зазначили, що працюють над удосконаленням законодавства, яке б регулювало подібні випадки.

«Це треба врегулювати комплексними змінами до законодавства про конфлікт інтересів, які, наприклад, також мають і охопити питання, коли компанії, пов’язані з народними депутатами або з місцевими депутатами, де ці депутати є кінцевими бенефіціарними власниками, отримують бюджетні замовлення. І зараз над цим працює комітет із питань антикорупційної політики», – розповіла голова комітету з питань антикорупційної політики, членкиня фракції «Слуга народу» Анастасія Радіна.

Торік народні депутати підтримали законопроєкт, який забороняє їм брати собі в помічники дружин, чоловіків, дітей, батьків та інших близьких родичів. Сталося це 17 вересня 2020-го – після того, як «Схеми» відвідали з’їзд «Слуги народу» і опитали депутатів про їхніх родичів-помічників.

Але вже за півтора тижні – 28 вересня – комітет із питань антикорупційної політики звернув увагу керівництва парламенту на певні неузгодженості у ньому. За словами голови комітету Анастасії Радіної, окремі положення законопроєкту не відповідали новій редакції статті 27 Закону України «Про запобігання корупції».

Дмитро Разумков, який у той час обіймав посаду спікера парламенту, у коментарі «Схемам» зазначив, що справді отримував вищезгадані пропозиції від комітету і наголосив, що розглянув їх ще 1 жовтня 2020 року та спрямував відповідний лист до керівництва Апарату Верховної Ради, щоб там підготували це питання до розгляду у сесійній залі.

Згідно зі статтею 131 регламенту Верховної Ради України, народні депутати мали отримати ці пропозиції за підписом голови Верховної Ради у письмовому вигляді і розглянути їх без попереднього включення в порядок денний.

Однак апарат Верховної Ради не підготував цю документацію. Через це законопроєкт досі не підписаний і не набув чинності.

Із питанням про те, коли саме можуть бути усунені неузгодженості в цьому законопроєкті, а сам він бути підписаним, «Схеми» звернулися до нового спікера парламенту Руслана Стефанчука.

Він зазначив, що «якщо справді будуть підстави для застосування 131-ї (статті закону «Про регламент Верховної Ради», – ред.), ми її швидко застосуємо і направимо президенту на підпис, якщо таких підстав немає, то він буде одразу буде направлений президенту на підпис».

Новини