Зе-наглядач за бізнесом (розслідування)
В Україні утворений новий правоохоронний орган – Бюро економічної безпеки, скорочено – БЕБ. Його запуск – це обіцяна командою Володимира Зеленського реформа податкової міліції. Нині у БЕБ ще немає приміщення, і не сформований штат – але вже визначені функції – це головно боротьба з ухиленням від сплати податків та розслідування інших економічних злочинів. У всіх інших правоохоронців такі функції мають забрати.
Реформа анонсувалась для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. Успіх реформи – не в останню чергу залежить від принциповості, доброчесності, професійності та незалежності керівника нового органу. Його обирала спеціальна комісія – влітку, у період відпусток.
Уважно стеживши за конкурсом, журналіст «Схем» Сергій Андрушко викрив низку прихованих проблем із самим процесом відбору. Та має багато питань стосовно переможця, тепер головного наглядача за бізнесом в країні – Вадима Мельника.
Про те, що Вадим Мельник може стати керівником нового правоохоронного органу – Бюро економічної безпеки – казали за місяць до фіналу конкурсу. Один з кандидатів на цю посаду Олександр Данилюк наприкінці липня заявляв, що у влади є план «провести Мельника», який на той момент був головою Державної фіскальної служби, тому що він «зрозумілий, контрольований, забезпечує виконання політичних замовлень офісу».
У свою чергу, в коментарі «Схемам» радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк цю заяву спростував і наголосив: «Від початку проведення конкурсної процедури єдино можливою позицією з цього питання було те, що Офіс президента готовий був співпрацювати з будь-яким кандидатом на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України, який був би обраний в рамках конкурсної процедури та з повним дотриманням вимог законодавства».
«Найвірогіднішим переможцем» Мельника називали співрозмовники «Економічної правди». За день до фіналу конкурсу на директора Бюро економічної безпеки журналісти інтернет-видання «Хвиля» з посиланням на свої джерела написали: «БЕБ очолить Вадим Мельник». Про те, що переможе саме Мельник повідомляв і головред сайту «Цензор нет» Юрій Бутусов – за день до його призначення.
І справді. 20-го серпня Вадима Мельника Кабінет міністрів за поданням прем’єр- міністра Дениса Шмигаля призначив директором БЕБ. Строком на 5 років. На конкурс подали свої документи 59 учасників.
БЕБ – новий орган замість податкової міліції. Його ще посилили. Він забере повноваження від СБУ та Нацполіції щодо економічних злочинів.
«Мене дивує навіщо взагалі проводити конкурс, коли всі вже два місяці знають, хто стане переможцем – і в результаті ця людина перемагає» – говорить виконавчий директор ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
«Був конкурс – всі бажаючі мали можливість подати заяви, але насправді можна було цього конкурсу не проводити. Хто буде очолювати цей орган – говорили з самого початку», – зазначив член Української ради бізнесу Ярослав Романчук.
Сам Вадим Мельник на запитання, як він може пояснити, що його задовго до конкурсу називали наперед визначеним переможцем, відповів:
«Мені це невідомо. Я не міг бути наперед визначеним переможцем жодним чином».
Вадим Мельник до конкурсу був керівником Державної фіскальної служби. ДФС сьогодні – це головно податкова міліція. Мельник – колишній керівник слідства податкової міліції. За президента Януковича.
Бізнес нарікав на тиск податкової міліції. Парламентарі теж називали її роботу незадовільною. Тепер податкова міліція – у процесі ліквідації.
– Ви все життя пропрацювали в податковій міліції, утім, якщо подивитись в вашу декларацію, то у вашої родини багато майна. Вам дружина може дозволити подарувати пів мільйона гривень, і ви комусь можете позичити 40 тисяч доларів. Скажіть, як можна в податковій міліції так успішно… – поцікавився у Вадима Мельника журналіст «Схем» Сергій Андрушко.
– Будь ласка, якщо є якісь питання – я згоден відповідати перед компетентними органами за кожну річ, яку я придбав, яку придбала моя дружина. Не показав, приховав – ти поганий, показав, приховав – теж поганий. Знаєте, я не хочу бути таким аж зухвалим, але прям хочеться так от сказати, ну вибачте, що не жебрак. Але так теж не можна. Я так вважаю, це моя така думка особиста.
Раніше журналісти «Схем» виявили, що Вадим Мельник у 2020 році придбав квартиру в елітному ЖК «19-та перлина» у курортному районі Одеси за 1 мільйон 130 тисяч гривень. Це щонайменше вдвічі дешевше від ринкової вартості квартири такого метражу у цьому ЖК на дату покупки. Сам Мельник у коментарі «Схемам» заявив, що «все – прозоро» і що така вартість квартири підтверджена офіційною оцінкою.
13 серпня 2021 року. П’ятниця. Фінал конкурсу на директора БЕБ. Співбесіди з кандидатами.
У залі двоє членів комісії. По відеозв’язку – радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов, він же – голова конкурсної комісії. Він сам представляє ще чотирьох інших членів комісії. Жоден з представлених ніяк не реагує. Їхніх облич не видно, а голосів не чути. На екрані – підписано прізвища членів комісії. Тимофій Милованов перелічує присутніх членів комісії і резюмує: кворум є.
«Фактично вони мають же якимось чином підтвердити те, що це дійсно вони є в онлайн-засіданні. Це можна зробити різними способами. Якби всі члени, які були оголошені, показалися – «так, це дійсно я, я є тут» – це можна було б, на мою думку, вважати, що вони дійсно присутні, хоч і в віртуальному режимі», – вважає виконавчий директор ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
Регламент каже: засідання повноважне, якщо присутні щонайменше п’ятеро членів комісії. В тому числі – шляхом відеоконференції.
Але чи було це засідання повноважним? Чи справді були присутніми п’ять членів комісії на співбесіді, на його початку?
Члени комісії, які не подавали голосу та виду, – це міністр інфраструктури Олександр Кубраков, перший віцепрем’єр-міністр-міністр економіки Олексій Любченко, заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко, а також голова Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко.
Четверо членів комісії мовчали під час співбесіди із першою кандидаткою – Юлією Яцик. Так само й з кандидатом Олексієм Туровським. Не промовили жодного слова вони і на інтерв’ю з третім кандидатом Раджамі Джаном. Як і з наступним – Сергієм Солодченком.
Далі – інтерв’ю з майбутнім переможцем конкурсу Вадимом Мельником. На екрані замість облич чотирьох членів комісії – все ще їхні прізвища. Жодних запитань від них не лунає.
Близько 17-ї години показав своє обличчя член комісії Олександр Литвиненко. Він поставив перше і єдине запитання до одного з учасників – про його аналітичну роботу.
Останнім було інтерв’ю з кандидатом Василем Горбалем, який увійшов до трійки фіналістів. Вперше приєднується до засідання міністр фінансів Сергій Марченко.
Міністр фінансів того дня, коли був фінал конкурсу і проходили співбесіди, перебував у відпустці. Про це «Схемам» повідомили згодом у його міністерстві.
Далі – голосування. Тепер, замість прізвищ, усі члени комісії з’являються на екрані. Голосують за майбутнього переможця – Вадима Мельника.
Міністр фінансів, який був у відпустці, – теж піднімає руку «за».
– Пане Сергію, як ви склали думку про кандидатів на співбесіді, якщо ви підключилися на останній співбесіді? – запитав Марченка журналіст «Схем».
– Щоб скласти думку про кандидатів, необов’язково бути на співбесіді. Можна просто подивитись їхні біографічні довідки і зрозуміти, хто і як, яка якість цих кандидатів, – відповів Марченко.
– Навіщо тоді, на вашу думку, потрібні були ці співбесіди з кандидатами?
– Чи вона потрібна була? Це ж процедура, встановлена законом.
«Схеми» з’ясували, що член комісії, міністр фінансів Сергій Марченко підписував контракт із кандидатом Мельником. Наприкінці 2020 року. На посаду голови Державної фіскальної служби.
Чи міг міністр фінансів залишатися об’єктивним?
– Наскільки це чесно і справедливо до інших кандидатів, що це, по суті, був ваш підлеглий, оскільки ви з ним підписували контракт на голову ДФС?
– У чому питання? В тому, що я не мав права голосувати за нього, коли він подавався на БЕБ? Про це ви мене хочете запитати?
– Чому ви, наприклад, не інформували комісію, не брали самовідвід, не просили про відвід?
– Я в цьому ракурсі так це питання не розглядав, – відказав міністр.
«В ідеалі ми мали б побачити прозорість кожного етапу і вмотивованість кожного рішення, – пояснює Сергій Мудрук, тестолог, президент міжнародної громадської організації «Універсальна екзаменаційна мережа» (UENet). – Рішення по кандидатах, коли голосують члени комісії, має прийматися на основі іспитів, аналізу документів, інтерв’ю, тобто особистого спілкування. Якщо якийсь із цих фрагментів щодо кожного голосуючого члена комісії ми не бачимо в контексті відкритості, то є у будь-кого із глядачів підстави вважати, що це не повністю сформована думка, вона під впливом якихось авторитетів, тобто людина не незалежно голосує».
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков теж проголосував «за» Вадима Мельника. Заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко та голова Служби зовнішньої розвідки Олександр Литвиненко – також «за». Як і перший віцепрем’єр-міністр Олексій Любченко. Мельник – єдиний кандидат, за якого він підняв руку.
Ще в день голосування деякі члени комісії не знали про спосіб голосування і підрахунку балів. Мета комісії була – обрати трійку найкращих кандидатів.
Так, членкиня Конкурсної комісії з відбору директора Бюро економічної безпеки Людмила Рубаненко тоді не змогла пояснити журналістам, як комісія голосуватиме за кандидатів після співбесіди.
– Яка максимальна кількість балів у вас? – запитав у неї Сергій Андрушко.
– Як вирішимо зараз.
– Ще не вирішили?
– Як вирішимо, оскільки 12 кандидатів – не менше 12 балів на мій погляд має бути балів.
Гіпотеза Рубаненко щодо способу голосування не підтвердилася. Про те, як голосуватимуть і рахуватимуть, розповів голова комісії Тимофій Милованов безпосередньо перед голосуванням. За його словами, кожен має п’ять голосів і голосує не більше, ніж за п’ятьох кандидатів.
Під час голосування членкиня комісії Рубаненко помітно переживала, щоб її колеги не голосували більше від п’яти разів. І недарма.
На відео з трансляції засідання видно, як її сусідка, секретарка комісії Галина Шевченко, піднімала руку за більшу кількість кандидатів. Не за п’ятьох, а за шістьох: Ганну Горбенко, Раджамі Джана, Вадима Мельника, Романа Осипчука, Атіллу Ковчі та Василя Горбаля.
Як таке могло статися?
За кандидата Осипчука голосували двічі. У перший раз Галина Шевченко підтвердила, що вона «за». Відразу після голосування за Осипчука, комісія без пояснень знову почала голосувати за того ж кандидата – Осипчука. І цього разу секретарка руки вже не піднімала.
«Цей конкурс був радше, щоб показати гарну картинку, та й того не вийшло. Питання до конкурсу і його можливої легітимності, з’являються підстави для того, щоб звернутися до суду і оскаржувати його результати», – вважає виконавчий директор ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
Фінальну крапку у конкурсі поставив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За зачиненими дверима. Із трьох фінальних кандидатів від комісії він обрав Вадима Мельника.
«Схеми» попросили поінформувати, як саме це відбулося. Пояснень до етеру надано не було.
«Ця комісія не проводить конкурс, вона проводить лише кастинг – попередній відбір кандидатів для вибору, який робить прем’єр», – каже Сергій Мудрук, тестолог, президент міжнародної громадської організації «Універсальна екзаменаційна мережа» (UENet).
За три місяці до призначення Вадима Мельника комітет парламенту визнав його роботу незадовільною. Як керівника ДФС. Лунала критика щодо безрезультатної боротьби з нелегальним тютюном та паливом. Депутат від «Слуги народу» та член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Мотовиловець тоді голосував теж «за».
– Ми бачимо нелегальне паливо, ми бачимо нелегальні цигарки. Ми всі це бачимо. Я їжджу на метро, ми ходимо по місту, ми все бачимо. Нам не треба про все розповідати. Біля цирку кіоск дешевих сигарет, – розповів Мотовиловець.
– Ставили це питання Вадиму Мельнику? – запитав журналіст Сергій Андрушко.
– Звичайно, ми всі ставили таке питання.
– І яка була відповідь?
– «Ми займаємось, ми проводимо перевірку, є результати, ми будемо продовжувати працювати». Не можна вирішити це питання без зміни до закону. Я не отримав жодних пропозицій щодо зміни законодавства, і це стало причиною, чому я голосував за визнання його роботи «незадовільною».
«Схеми» звернулись до Мельника за коментарем. Робочого кабінету, каже, ще немає. Приїхав у студію Радіо Свобода.
– Чому парламентський комітет визнав вашу роботу незадовільною? – запитав Сергій Андрушко у Вадима Мельника.
– Я з цією оцінкою не погодився. І я пояснював, що у спосіб, в який може працювати податкова міліція, ми зробили виключно все в межах повноважень, які ми маємо право робити, ми зробили все можливе.
Вадима Мельника призначили керівником Державної фіскальної служби наприкінці 2020 року. А вже через кілька місяців його роботи кількість скарг на податкову міліцію до бізнес-омбудсмена зросла втричі. Якщо порівнювати другий квартал цього року з попереднім.
«У нас збільшилась кількість скарг стосовно процесуальних порушень під час обшуків. Буквально днями я отримав скаргу від суб’єкта підприємництва, де працівники податкової міліції не виконують рішення суду і не повертають цьому платнику податків вилучене майно, готівкові кошти, ноутбуки. Тому будемо звертатися до правоохоронних органів для того, щоб вони припинили свою недобросовісну поведінку», – розповів інспектор Ради бізнес-омбудсмена Олексій Співак.
Вадим Мельник збільшення кількості скарг з боку підприємців прокоментував так: «Не володію [інформацією], наскільки це об’єктивна статистика, але зараз я не можу казати, чи це є провина податківців, податкових міліціонерів, які намагаються в таких непростих умовах працювати. Це, можливо, в законодавстві якісь прогалини – дозволяють нам діяти в певний спосіб, а громадянам щось не подобається».
Вадима Мельника у 2016 році нагородили званням «заслужений юрист України».
Рекомендував його до нагороди тодішній голова ДФС Роман Насіров. Насірову згодом НАБУ оголосило підозру у зловживанні службовим становищем.
Одна із підстав у нагородному листі від Насірова – Вадим Мельник захистив дисертацію. Це сталося 2016 року.
«Схеми» дослідили цю наукову роботу. Тема дисертації – «Економічна безпека держави». Журналісти з’ясували, що численні джерела, на які посилався Вадим Мельник – російські.
Тут є згадка і про стратегію економічної безпеки Російської Федерації, і діяльність митних органів Російської Федерації, і про органи внутрішніх справ за матеріалами Приволжського федерального округу Росії.
Чітка позиція Мельника про подальший розвиток країни. Він рекомендує, в тому числі, членство в СНД, де, як відомо, головну роль відіграє Росія.
– Чому ви вважаєте, як науковець, я зацитую: «подальший розвиток нашої країни – це входження її, як рівноправного члена, до такого об’єднання, як СНД? – запитав журналіст у нового очільника БЕБ.
– Напевне я тоді вважав – це була окрема моя думка. Я зараз не пригадаю конкретно, про що йде мова, в якому контексті ця фраза, але необхідно враховувати економічні зв’язки. Щоб забезпечити економічну безпеку – треба, щоб національна економіка чітко і дуже стійко працювала. Напевне, я вів про це мову. – відповів Вадим Мельник.
– Ви захищали свою роботу у 2016 році після того, як анексували Крим і почалася війна на сході. Ви, як науковець, у 2016 році справді вважали, що треба Україні бути частиною СНД?
– Жодним чином ні. Україна – це незалежна держава. Жодним чином вона не може бути в СНД.
– Чому ж ви вже після анексії Криму згадали це в своїй науковій роботі?
– Зараз чітко не пригадаю, що я мав на увазі. Тому якщо можна – не робіть з мене ворога держави, – посміхаючись відповів Мельник.
Вадим Мельник був керівником слідчих органів податкової міліції в часи президента Януковича. Чи знав він про тиск на бізнес, чи був в курсі існування так званих «податкових майданчиків Клименка» – коли за версією слідства самі податківці системно допомагали бізнесменам уникати сплати податків? Кілька років тому через це оголосили підозри керівникам податкових адміністрацій тих часів.
– Що ви зробили щоб інформувати суспільство про це?
– Я просто звільнився з «главка» і пішов на пониження на дві сходинки вниз. І це чітко можна подивитись по моїй автобіографії, по послужному списку. Я з цієї команди пішов. Коли я зрозумів, що я в цій команді вже не можу працювати, а втратити роботу я не міг, бо мені треба годувати родину, я перевівся працювати другим заступником слідства в Київську область.
– Там було інакше в Київській області за часів Януковича? Ви були там на керівній посаді теж.
– Я там був другим заступником і я займався контролем організації роботи районів Київської області. В Київській області не було тиску жодного. Не було ніяких замовлень, нічого не було.
Сергій Маштабей – колишній кандидат на директора Бюро економічної безпеки. За результатами тестування був у трійці найкращих. Але після співбесіди не набрав жодного балу від членів комісії. Вважає, що співбесіди пройшли з порушеннями – тому подав позов до суду.
«Я буду оскаржувати рішення конкурсної щодо визначення трійки кращих кандидатів. Бо за моїм аналізом, який я здійснив, я це буду викладати в позовній заяві, дані кандидати найгірші серед 12 кандидатів які були допущені до етапу співбесіди (крім Мельника до трійки фіналістів увійшли член ради Нацбанку і радник міністра фінансів на громадських засадах Василь Горбаль та прокурор Офісу генерального прокурора Аттіла Ковчі – ред.), – розповідає Сергій Маштабей. – І дуже багато претензій до конкурсної комісії щодо методики оцінювання цих кандидатів, методики відбору, оскільки комісія фактично не здійснювала саме аналіз і відбір за професійними якостями. Як озвучив голова комісії Тимофій Милованов, кандидати були вибрані за принципом «хто кому як сподобався», натомість закон вимагає, що рішення про відбір трьох найкращих має бути обґрунтованим за трьома показниками – професійний досвід, професійні знання і доброчесність».
Кандидат Маштабей – не перший, хто позивається до суду через конкурс. Раніше це зробив кандидат Олександр Данилюк, колишній міністр фінансів та екссекретар РНБО. Його не допустили до участі в конкурсі через іноземний диплом. А саме диплом американського Університету Індіани, який, за словами голови комісії Милованова, «не пройшов процедуру нострифікації в Україні» – тобто перевірки документа на справжність. Після цього відбулася бійка на дні народженні Данилюка між ним та головою комісії Миловановим.
Ще один кандидат Денис Осмоловський подав до суду щодо проведеного тестування.
Новий орган, який буде розслідувати економічні злочини, створюватиме людина, яка відігравала ключову роль у слідчих підрозділах податкової міліції в роки президента Януковича. Та в часи, коли головним податківцем був Роман Насіров, згодом обвинувачений у службовому зловживанні. Після Революції гідності.
Вадим Мельник почне формувати новий орган на тлі звинувачень у численних порушеннях щодо процедури конкурсу. Мельник створюватиме нову службу в той час, коли суд визначатиме, чи справедливе було його обрання.
