Важливо

«Європейська солідарність» сподівається на вибачення Антона Геращенка за звинувачення на адресу Порошенка


Партія «Європейська солідарність», яку очолює п’ятий президент України, нині народний депутат Петро Порошенко, заявила, що сподівається від представників чинної влади на вибачення і спростування дезінформації про нібито причетність Порошенка до подій під офісом президента в Києві, де мітингували на підтримку активіста Сергія Стерненка.

Такі заяви в партії назвали «параноєю» й заявили, що з ними виступали «окремі екстравагантні представники влади», маючи на увазі сказані раніше 20 березня слова заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка.

«Наявність параної не означає, що за поширення брехні не треба вибачатися. Сподіваємося, у пана Геращенка вистачить волі та совісті спростувати дезінформацію», – мовиться в заяві партії, оприлюдненій у фейсбуці.

При цьому з приводу того, що деякі учасники акції розписували протестними написами й намагалися «підпалити» таблицю на фасаді будівлі офісу президента з державним гербом України, в «Європейській солідарності» наголосили: «Виступаючи проти політичного переслідування опонентів влади, ми рішуче засуджуємо наругу над державними символами».

Раніше 20 березня заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко в прямому ефірі Радіо Свобода заявив, що, на його особисту думку, зацікавленим у провокаціях і насильстві під час протестів на підтримку активіста Сергія Стерненка є п’ятий президент України Петро Порошенко.

Коментуючи акцію на підтримку Стерненка, яка відбувалася ввечері під будівлею офісу президента України на вулиці Банковій у Києві і в перебігу якої була розмальована написами протесту частина фасаду будівлі і розбиті кілька шибок, а будівлю закидали фальшфеєрами, Геращенко заявив: «Зацікавленою особою є Петро Олексійович Порошенко. Це моя особиста думка… Петрові Порошенку потрібно робити все для того, щоб було чим гірше, тим краще для нього».

Таким чином він уточнив свої попередні згадки про «замовників акції», які, за його словами, «мріють, щоб вийшла поліція і застосувала силу, щоб пролилася кров, після чого звинуватили б президента в тому, що він використовує силу, щоб не дати громадянам висловити свою думку на мирних мітингах».

«Але ми не підемо шляхом такої провокації… Ті, хто замовляють і проплачують такі акції, хочуть, щоб пролилася кров… Ми розуміємо стратегію провокаторів, які зробили замовлення на насильницькі дії, на хуліганські дії щодо офісу президента – вони мріють про те, щоб була бійка, щоб поліція використала силу, для того, щоб звинуватити поліцію… Але цього не буде. Поліція притягне до відповідальності всіх тих, хто порушував закон», – заявив Геращенко.

За його словами, коли після винесення вироку Стерненкові наприкінці лютого теж був схожий мітинг на його підтримку, але він відбувся вдень, і на ньому не було ніяких насильницьких дій. «Зараз спеціально організатори цієї акції запланували її на вечір, щоб було краще, як вони думають, приховувати свої обличчя, – але камери зараз усе бачать, – і для того, щоб під вечір було більше агресії. Це навмисне створення ситуації, за якої було б більше агресії, більше бажання щось трощити, бити і таке інше», – сказав він.

«Ми розуміємо завдання провокаторів: їм треба, щоб було насилля з боку поліції – законне насилля. Але ми зробимо так, щоб особи, які порушили закон, відповідали, але без того, щоб під камери було насилля з боку поліції – цього не буде», – додав Антон Геращенко.

Після цих його слів незгоду з ними висловила громадська активістка і співорганізаторка акції Марина Хромих. У прямій трансляції Радіо Свобода вона звинуватила в замовленні провокацій і насильства на акції міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Замовником акції є Арсен Аваков. Як тільки звільнять Авакова, запрацюють нормально суди, всі акції протесту припиняться, розпочнеться нормальний діалог… Організатори не планували малювання стін і розбивання шибок», – заявила вона.

Зі схожою заявою виступила і народна депутатка з партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка Софія Федина.

У прямому ефірі Радіо Свобода вона, зокрема, заявила: «Я не з усім погоджуюся, що відбувалося під офісом президента, зокрема, з вогнищами, розмальованим фасадом, – але мені гидко чути звинувачення силовиків, що люди – провокатори… Я б порадила Антонові Геращенку розписатися в тому, що у всесвітньому потопі так само винен Петро Порошенко».

«Коли немає що сказати, починають скидати вину на того, кого президент Зеленський найбільше боїться і найбільше зневажає… Але ж на злодієві шапка горить. І мені видається, що силовики, і Антон Геращенко в тому числі, наразі безпосередньо причетні до того, що відбувається», – сказала Федина.

За даними Геращенка, в перебігу акції в Києві потерпілих не було.

Сергій Стерненко – громадський активіст і колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік із України.

Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує.

Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

У березні 2020 року Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова й Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні 2020-го Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».

У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов і Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива і Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський і Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».

11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергієві Стерненку підозру в умисному вбивстві і в незаконному носінні холодної зброї. Українська Гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.

23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років і трьох місяців ув’язнення й конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Суддя Віктор Попревич визнав активіста винним за всіма статтями.

Стерненка звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» і «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.

Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – ідеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.

Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року. Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу.

Стерненкові також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям. Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.

Справа Сергія Стерненка

Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.

У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».

У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».

11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.

Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.

Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.

Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.

Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.

Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.

Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.

Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.

Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року

Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року

23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.

Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.

Новини