Економіка

Є «колосальна нервозність» щодо того, чи будуть фінансувати Україну – радник президента

Є «колосальна нервозність» щодо того, чи будуть фінансувати Україну – радник президента

Відчувається «колосальна нервозність» стосовно того, чи буде фінансуватися дефіцит бюджету України у 2024 році, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

За його словами, наступного року планується дефіцит на рівні 40 мільярдів доларів, 29 з яких – надходження від міжнародних партнерів і союзників, і якщо підтримка від інших країн зменшиться або зникне, «гроші брати немає звідки».

«За розрахунками Міністерства фінансів, цифра (дефіциту – ред.) 29 мільярдів доларів. Але треба розуміти, що 29 мільярдів – це три чверті від загального дефіциту. Тобто, це те, що зараз викликає таку «нервозність», якщо хочете, з боку Міністерства фінансів. І це дійсно не лише (надходження – ред.) від Сполучених Штатів Америки, це й з інших джерел», – сказав Олег Устенко.

Однак, за його словами, є висока ймовірність того, що і Євросоюз, і США знайдуть механізми для продовження фінансування дефіциту бюджету України, спричиненого російською агресією.

«Є «колосальна нервозність» стосовно того, чи буде фінансуватися дефіцит бюджету, чи ні. Але я впевнений, що буде ухвалене рішення з боку Європейського союзу, і ось ці 50 мільярдів доларів, які виділено для України у вигляді Ukraine Facility programme, вони все ж таки будуть проголосовані. А з тих 50 мільярдів, які розраховані на 2024-2027 роки, 18 мільярдів доларів буде використано для фінансування дефіциту на наступний рік. США, в тій чи іншій формі, зможуть підтримати Україну саме по напрямку фінансування дефіциту. Ймовірність цього достатньо висока», – заявив економіст.

Олег Устенко каже, що альтернативи допомозі від партнерів і союзників немає. Відтак, можуть бути скорочені видатки на галузі, що не стосуються оборони і безпеки. За його словами, усі доходи держави нині витрачаються саме на оборону.

«Гроші брати немає звідки. Немає зовсім ніяких джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Ми перебуваємо у стані війни, це означає, що ми не можемо вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу, вони закриті для нас. У нас все до останньої копійки, що заробляється всередині країни у вигляді податків і зборів, воно повністю, до останньої копійки, йде на безпеку й оборону. Все решта, не військового і не оборонного характеру, складає оцей дефіцит. Дефіцит треба фінансувати», – розповів радник.

Провідні представники адміністрації Джо Байдена 7 листопада закликали Конгрес схвалити прохання президента США щодо прямої бюджетної підтримки України. У листі до Конгресу міністр фінансів Джанет Єллен, міністр оборони Ллойд Остін, держсекретар Ентоні Блінкен та адміністраторка USAID Саманта Пауер заявили, що запит на 11,8 мільярда доларів «нерозривно пов’язаний з успіхом України на полі бою у спротиві незаконному вторгненню Росії».

За їхніми словами, ці кошти призначені для підтримки функціонування уряду й економіки, тоді як Україна зосереджує свої ресурси на обороні.

У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.

Проте спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступав за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю. Палата представників США 2 листопада схвалила окремо пакет військової допомоги Ізраїлю на 14,3 мільярда доларів. Допомога Україні в цей законопроєкт не увійшла.

Президент США Джо Байден заявив, що ветує цей законопроєкт, бо виступає проти розділення допомоги. Сенат США не підтримав законопроєкт про допомогу Ізраїлю без України.

Наприкінці жовтня американське видання Politico повідомило, що європейські топпосадовці збираються вирушити до Сполучених Штатів Америки, щоб переконати тамтешній політикум і бізнес у користі від подальшої підтримки України. Це відрядження, про яке повідомило Politico з посиланням на міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, планується на тлі закликів деяких законодавців Республіканської партії США скоротити військову та фінансову допомогу Україні.

Читайте також: Допомога від США під загрозою? Сенатори прокоментували ситуацію щодо фінансування України

Новини