«вето в руках агресора загнало ООН у глухий кут»
Президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на засіданні Ради безпеки ООН вкотре закликав до реформи організації і перелічив необхідні для цього, на його думку, кроки. Зокрема, за словами українського президента, реформи потребує застосування права вето, що «може стати ключовою реформою, тим, що повертає силу Статуту ООН».
Зеленський наголосив, що ООН перебуває «у глухому куті щодо агресій».
«Всі у світі бачать, що саме робить ООН недієздатною. У цьому кріслі в Раді безпеки, яке Росія займає незаконно через закулісні маніпуляції після розпаду Радянського Союзу, сидять брехунці, чия робота – виправдовувати агресію та геноцид, що їх здійснює Росія. Вето в руках агресора – ось те, що загнало ООН у глухий кут. Хоч би ким ви були, наявна система ООН робить вас все одно меншим, ніж право вето, яке є лише в кількох і яке використовується одним – Росією – на шкоду всім іншим членам ООН», – сказав президент.
Він додав, що вето не має слугувати зброєю для тих, «хто одержимий ненавистю і війною».
За словами українського президента, Генеральній асамблеї ООН треба дати «реальну можливість» долати вето.
«Це перший необхідний крок. За умови набрання двох третин голосів, які відображатимуть волю націй і з Азії, і з Африки, і з Європи, і з обох Америк, і з регіону Тихого океану, – глобальної кваліфікованої більшості – вето має реально долатися, і така резолюція Генеральної асамблеї повинна бути обов’язковою для виконання всіма державами-членами», – сказав він.
Крім того, за словами Зеленського, Рада безпеки ООН має бути повністю підзвітною націям світу.
«Я вітаю пропозиції різних лідерів розширити представництво націй у Раді безпеки. Коло постійних членів Ради безпеки має відображати сучасність. Африканський Союз має бути тут постійно. Азія заслуговує на ширше постійне представництво. Німеччина заслуговує на місце серед постійних членів Радбезу. Латинська Америка має бути тут представлена – постійно. І держави Тихого океану», – сказав голова держави.
Водночас він наголосив, що будь-яка участь будь-якої держави – члена Ради безпеки має призупинятися на час, коли така держава в порушення Статуту ООН іде агресією проти іншої нації.
«Третій крок. Потрібна система превенції агресій через раннє реагування на дії, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету держав. Серед іншого – потужні санкції проти агресора. Кожен, хто хоче почати війну, має бачити ще до своєї фатальної помилки, що саме втратить, коли почне війну. Питання про застосування превентивних санкцій має виноситися на розгляд Ради безпеки ООН автоматично, коли будь-який член Генеральної асамблеї заявляє про загрозу агресії», – заявив Зеленський.
Президент також вкотре згадав , які «конкретних дії мають бути реалізовані, «щоб архітектура безпеки була міцною».
«Перше: повне виведення всіх російських військ і військових формувань, включно з Чорноморським флотом Росії або тими дірявими коритами, які від нього залишаться за час війни, а також виведення всіх найманців і квазівійськових формувань Росії з усієї суверенної території України в межах наших міжнародно визнаних кордонів 1991 року», – сказав він.
«Друге: повне повернення Україні ефективного контролю над усім нашим державним кордоном і виключною економічною зоною в Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці. Лише виконання таких двох пунктів матиме результатом чесне, надійне й повне припинення бойових дій», – додав Зеленський.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України як Рада безпеки, так і ООН загалом почали зазнавати все більш різкої критики. Особливо політиків непокоїть поведінка Росії як постійного члена Радбезу. Москва неодноразово застосовувала право вето, блокуючи невигідні їй пропозиції міжнародного співтовариства. У грудні 2022 року Україна закликала позбавити Росію статусу постійного члена Ради безпеки та виключити її з ООН. Однак, за чинним статутом ООН, це неможливо зробити без згоди самої Росії.
Провести реформу Ради безпеки закликає сам генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, а також представники багатьох країн світу.
Президент США Байден на 77-й сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні минулого року закликав надати постійне представництво у Раді безпеки країнам Африки, Латинської Америки та Карибського регіону. Після цього дипломати почали працювати над детальною пропозицією.
Пізніше видання The Washington Post повідомило, що адміністрація США запропонує розширити склад Ради безпеки ООН: до шести країн можуть набути статусу постійних членів Ради безпеки, однак без права вето. Цей захід покликаний розширити глобальне представництво у головній міжнародній організації.
Рада безпеки ООН була заснована у 1945 році. Відповідно до статуту ООН, рішення у Раді ухвалюються на основі згоди всіх країн-членів: це п’ять постійних членів – США, Велика Британія, Франція, Росія та Китай – і 10 непостійних.