у Пентагоні заявили про друге засідання контактної групи з оборони України
У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2». Про це заявив речник Пентагону Джон Кірбі.
Мета засідання, яке відбудеться онлайн, – скоординувати зусилля для подальшої військової підтримки України. Перед тим, як повідомив Кірбі, міністри оборони США та України обговорять військові потреби телефоном.
Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив 21 травня у твітері, що мав розмову з очільником Міноборони США Ллойдон Остіном.
«Ми обговорили нинішні зусилля української армії для відбиття збройної агресії Росії. Ми також обговорили в онлайн-режимі майбутню зустріч у форматі «Рамштайн-2», де оцінимо потреби армії України», – йдеться у повідомленні.
Наразі перелік учасників ще невідомий.
26 квітня у Німеччині на американській авіабазі «Рамштайн» відбулося засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України, яку скликав міністр оборони США Ллойд Остін. Участь у заході взяли керівники оборонних відомств понад 40 країн світу.
За підсумками засідання міністр оборони США сказав, що Німеччина відправить до України 50 зенітних систем Gepard, Канада – 8 броньованих машин, Велика Британія додаткові зенітні системи.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління верховного комісара ООН із прав людини зафіксувало 8189 випадків загибелі чи поранення цивільних людей в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії: 3838 загиблих і 4351 поранений. Це дані від 24 лютого до півночі 19 травня. Реальні цифри – значно вищі, наголошують в ООН.
banner_Viber-Ukraine — article (GR-2087)
