Суд не побачив конфлікту інтересів у діях «слуги народу» Куницького – фігуранта розслідування «Схем»
Печерський районний суд Києва не побачив адміністративного правопорушення і закрив провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Олександра Куницького, щодо якого раніше Національне агентство з питань запобігання корупції склало два адмінпротоколи через ймовірний конфлікт інтересів.
Перевірка НАЗК встановила, що депутат розсилав офіційні депутатські звернення у різні установи з питань, «які становили його приватний інтерес» – зокрема, до Державного бюро розслідувань та «ДТЕК Київські електромережі». Ці факти раніше були оприлюднені у розслідуванні «ZPSanek: ЗЕ-бізнес» програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»), у якому журналісти розповіли, як Куницький використовує депутатський мандат в інтересах приватного бізнесу, причетність до якого ніколи не приховував і від імені якого публічно виступав роками, а саме – харківської групи компаній «Автоентерпрайз», що займаються імпортом електрокарів з-за кордону та виготовленням і встановленням зарядних станцій для них.
«Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення», – йдеться у постанові судді Печерського районного суду Крістіни Константінової від 11 червня, текст якої був опублікований пізніше.
Як розповідали «Схеми», одне депутатське звернення Куницького було адресоване «ДТЕК Київські електромережі» – це компанія, яка відповідає за всі електромережі та підключення до них у столиці. Згідно із висновком НАЗК, нардеп відправляв його, перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів.
Куницький як депутат цікавився можливістю встановлення електрозарядної станції біля будинку на Печерську в Києві, де він орендував квартиру. До депутатського звернення про встановлення зарядної станції біля свого будинку Куницький додав технічний паспорт на зарядний пристрій виробництва харківського ПП «Автоентерпрайз».
У коментарі «Схемам» Куницький зазначив: «НАЗК каже, що я відправив цей запит для того, щоб поліпшити стан своєї сім’ї, тому що я використовую електроавтівку, як і моя дружина… Але на сьогоднішній час немає ніякої законної процедури, яка має регламент, як її (електрозарядну станцію – ред.) встановити».
«Я отримав відповідь і після цього подав законопроєкт, яким я мав це врегулювати, щоб будь-яка людина мала змогу в нормальному законному руслі встановити зарядний пристрій», – сказав Куницький.
Печерський суд зауважив його пояснення і визнав, що Куницький мав не «приватний інтерес», а діяв як депутат.
«Враховуючи, що звернення… не носило імперативного характеру, суд дійшов висновку, щодо відсутності обставин того, що приватний інтерес народного депутата України вступив у суперечність із його службовим повноваженням (правом) щодо депутатського звернення», – йдеться у постанові судді Константінової.
Інше депутатське звернення Куницький направив до Державного бюро розслідувань.
Як встановили «Схеми», у вересні 2019-го Олександр Куницький скаржився на дії прокурорів Генпрокуратури та слідчих Державної фіскальної служби, які розслідували ухилення від сплати податків групою компаній «Автоінтерпрайз» та помічником народного депутата Дмитром Ніконовим.
Вже наступного дня після подачі звернення ДБР відкрило кримінальне провадження проти податківців, які запідозрили «Автоентерпрайз» у фінансових махінаціях за статтею про протидію законній господарській діяльності.
Як пояснив суду Куницький, це звернення він направив після того, як його про це попросив трудовий колектив підприємства – для «перевірки інформації щодо свавілля правоохоронців і регулювання ведення господарської діяльності». І наголосив, що «Автоентерпрайз» розташований за адресою, яка входить до мажоритарного округу, за яким він обирався до парламенту.
«Судом встановлено, що депутатське звернення… до Державного бюро розслідувань було обумовлено необхідністю захисту інтересів виборців, здійснювалось в межах його повноважень як народного депутата. В направленні … депутатського звернення немає суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями», – йдеться у постанові Печерського суду.
Водночас в Офісі генпрокурора, який виступає стороною у справі, повідомили, що «законом не передбачено оскарження прокуратурою рішень у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, зокрема, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».
У грудні 2020 року стало відомо про те, що детективи НАБУ розпочали досудове розслідування відносно Куницького за статтею 368 Кримінального кодексу України, – «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди».
