«Шукайте справжніх убивць!» – активісти пікетували МВС у річницю загибелі Шеремета

У п’яту річницю вбивства журналіста Павла Шеремета в Києві біля будівлі МВС відбулася акція «Шукайте справжніх вбивць!» У заході взяли участь близько сотні людей, серед яких були адвокати обвинувачених у справі.

«П’ять років нам брешуть. Замість того, щоб шукати справжніх вбивць, слідство просто призначило «винних» – військового і музиканта Андрія Антоненка, дитячого кардіохірурга і волонтера Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь… Підозрюваних незаконно утримували за ґратами, обвинувачення фальсифікує справу, і весь цей фарс – знущання з невинних», – зазначали організатори акції в анонсі події у фейсбуці.

Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко, які перебувають під домашнім арештом, приєдналися до акції в телефонному режимі.

Учасники мітингу встановили перед будівлею МВС транспарант зі своїми вимогами та картонними силуетами обвинувачених. Зокрема, вони наполягають на внутрішньому розслідуванні в Національній поліції та покаранні відповідальних за, як вони вважають, фальсифікацію справи. Активісти вимагають передати справу іншим органам досудового розслідування.

Наприкінці акції запалили фаєри. Акція завершилася мирно.

Журналіст Павло Шеремет, який на той час працював в інтернет-виданні «Українська правда», загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля, в якому він був, у центрі Києва.

У 2017 році слідчі назвали основною версією професійну діяльність Павла Шеремета як журналіста. А в 2019 році, після зміни влади в країні, – вже дестабілізацію ситуації в державі шляхом убивства відомої особи.

Справа перебуває в суді з вересня 2020 року. Підозрюваних троє: дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко, медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь і ветеран АТО, військовослужбовець Андрій Антоненко. Всі вони заперечують причетність до вбивства.

4 січня 2021 року було публічно оприлюднено записи розмов ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева. Там він каже, що необхідно зробити «якусь закладку» і таким чином убити Шеремета. Адже Шеремет, народжений у Білорусі і до 2010 року громадянин цієї країни (поки білоруська влада не позбавила його громадянства), до кінця життя виступав і як журналіст, різко опозиційний до влади Білорусі. Записи, опубліковані виданням EUobserver, датовані 2012 роком.

Незабаром після того слідство допитало колишнього заступника командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз» щодо цих записів.

Утім, ключовою версією «білоруський слід» не став. У МВС заявили, що не бачать підстав, щоб зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко і Дугарь, бо записи нібито підтверджують версію слідства. Захисники Антоненка назвали цю заяву дезінформацією і звернули увагу, що «у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами».