Політика

Росію не влаштовують Мінські угоди, хочуть «новий закон» від України – Гармаш


Росію не влаштовують Мінські угоди, і вона вимагає від української влади ухвалення нового закону, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода представник української делегації в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш.

«Буквально днями на ТКГ Гризлов заявив про те, що їх уже не влаштовує закон про «особливий статус»… Вони вважають, що він «застарів». Хоча саме там записані всі вимоги «Мінська». Вони хочуть, щоб ми, погоджуючись і консультуючись із ними, ухвалили фактично новий закон. Вони хочуть план дій, який вони напрацювали, щоб Верховна Рада своєю постановою його затвердила і на виконання цієї постанови ухвалювала закони, які знову ж таки вони хочуть», – сказав Гармаш.

За його словами, українська сторона виступає проти цього.

«Звісно, цього не буде. Це навіть не обговорювалося, оскільки такого не може бути! Ніякого «плану дій» у Мінських угодах немає. Закон про так званий «особливий статус» ухвалений в 2014 році на виконання «Мінську-1». І «Мінськ-2», комплекс заходів, двічі на нього посилається. Якщо ми зараз будемо його змінювати, тоді не буде дійсним «Мінськ-2», тому що він посилається на цей закон», – сказав він.

Гармаш також заявив, що Росія блокує імплементацію «формули Штайнмаєра».

«Фактично Росія блокує її («формули Штайнмаєра» – ред.) обговорення і не дає нам її імплементувати… Ми повинні її обговорювати на ТКГ з представниками ОРДЛО. Вони відмовляються вести діалог на цю тему. Тому так, Росія її… Вона зрозуміла, власне кажучи, що їй це нічого не дає, їй це вже не цікаво. Навпаки, їй зараз цікаво звинуватити Україну в тому, що Україна не виконала свої зобов’язання, які взяла під час нормандської зустрічі в Парижі, і не імплементувала цю формулу у своє законодавство», – сказав він.

5 вересня 2014 року в Мінську була підписана перша з трьох мінських домовленостей, відома як Мінський протокол. Цей документ, зокрема, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Росія ігнорує вимоги Мінського протоколу; цей пункт досі не виконаний, Москва не бажає обговорювати його.

Днями Росія відмовилася продовжувати мандат прикордонної місії ОБСЄ, що в Києві розцінили як саботаж Москвою мінських домовленостей.

При цьому ця Спостережна місія ОБСЄ на російських прикордонних пунктах «Гуково» й «Донецьк» (ідеться про містечко Донецьк Ростовської області Росії) мала змогу спостерігати на обох пунктах разом тільки за кількома сотнями метрів із 2 тисяч 300 кілометрів українсько-російського кордону, чималу частину якого – близько 400 кілометрів – Україна наразі не контролює.

Натомість Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні тільки третьої з мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів.

У ній Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Тим часом в офісі нинішнього президента України Володимира Зеленського не раз наголошували, що вибори на нині окупованій частині Донбасу можливі, зокрема, тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією, як також після виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

Постанова Верховної Ради України про призначення місцевих виборів восени 2020 року не передбачала проведення таких виборів на нині окупованих територіях Донбасу і Криму і визначила відновлення повного контролю України за її державним кордоном як одну з низки передумов для можливості проведення таких виборів у майбутньому. Росія вимагала скасувати ці пункти постанови.

Усі три документи, відомі як мінські домовленості, були підписані в форматі Тристоронньої контактної групи – між Україною, Росією й ОБСЄ. Тим не менше, Росія постійно твердить, ніби вона не є стороною мінських угод і відтак не має за ними ніяких зобов’язань, тому вона не має наміру виконувати їх.

Новини