Події

Прокуратура Києва назвала причину смерті Полякова


Смерть народного депутата Антона Полякова настала внаслідок гострої коронарної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця, свідчать результати розтину, повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

За повідомленням, слідство наразі очікує результати інших судово-медичних досліджень.

За даними прокуратури, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відкритому за фактом смерті народного депутата, в ніч на 8 жовтня Полякова виявили у непритомному стані на задньому сидінні автомобіля таксі, який зупинили працівники патрульної поліції через порушення ПДР.

«За словами водія таксі, за кілька хвилин до того, вказаний пасажир сів у його машину біля зупинки громадського транспорту у Дніпровському районі, після чого останньому стало зле і в нього почалася нудота. Працівники поліції викликали «швидку допомогу», проте проведені ними реанімаційні заходи результату не дали, чоловік помер», – повідомили у прокуратурі.

У відомстві уточнили, що при потерпілому виявили «цінні речі, документи, мобільний телефон і грошові кошти». Автомобіль оглянули і вилучили, водія допитують слідчі.

Про смерть Полякова вранці 8 жовтня повідомили у поліції. За цим фактом відкрили кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство» з приміткою «природна смерть».

Полякову було 33 роки.

Хто такий Антон Поляков?

Поляков переміг на виборах у 206-му окрузі в Чернігівській області й приєднався до парламентської фракції «Слуга народу». 15 листопада 2019 року фракція виключила його зі свого складу. Народний депутат від «Слуги народу» Іван Шинкаренко в ефірі каналу «Рада» розповів, що виключення Полякова обґрунтовують його «неетичною поведінкою всередині фракції».

Сам Поляков у коментарі Радіо Свобода заявляв, що його виключили з фракції через збір підписів за висловлення недовіри тодішньому генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Згодом він перейшов у групу «За майбутнє».

У березні 2020 року Верховна Рада проголосувала в першому читання за проєкт закону про банки, який був необхідний для співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ, серед іншого, унеможливлював повернення «Приватбанку» колишнім власникам.

Народні депутати внесли понад 16 тисяч пропозицій правок, що сповільнило розгляд законопроєкту. Найбільше подав саме Антон Поляков (понад шість тисяч).

Коли закон все ж ухвалили, Поляков вирішив оскаржити в суді дії голови Верховної Ради Дмитра Разумкова і голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева.

Новини