Лонгріди

«Орбан. Гроші. Закарпаття». Як угорський уряд вкладає мільярди в регіон і нарощує вплив в Україні (розслідування)


Закарпаття – особливий регіон на мапі України: це одна з її найменших областей, яка межує з чотирма європейськими державами, а кожен десятий її мешканець називає себе закарпатським угорцем. При цьому уряд сусідньої країни, Угорщини, безповоротно у вигляді грантів систематично вкладає у нього десятки мільярдів угорських форинтів. Це масштабна програма угорської політики, яка поширюється не лише на Закарпаття – але й на майже усі прикордонні до Угорщини країни.

Журналісти-розслідувачі зі Словаччини, Хорватії, Румунії, Сербії та Словенії об’єднались навколо великого проєкту Hungarian money, щоб дослідити природу та справжні мотиви цієї фінансової політики уряду Орбана. А також запросили до співпраці від України редакцію «Схем», надавши доступ до великої бази даних, яка містить детальну інформацію про розподіл угорської допомоги через один з основних державних фондів імені Бетлена Габора. Ці дані охоплюють десятирічний період до 2020 року, і дають змогу скласти доволі повну картину цього явища.

На що саме у Закарпатті йдуть угорські гроші та хто безпосередньо їх отримує; та чи може ця масштабна кампанія Угорщини стосовно прикордонного регіону мати відчутні політичні наслідки в майбутньому в розрізі всієї України – яка вже неабияк постраждала від розпалюваного іншою сусідньою державою сепаратизму. Щоб отримати відповіді на ці запитання, «Схеми» вирушили на Закарпаття.

«Схеми» вирушили на Закарпаття, щоб дізнатись на що саме йдуть угорські гроші

Кафе-музей «Під Замком». Власник закладу – закарпатський угорець Юрій Руснак – проводить екскурсію для журналістів і розповідає про родину.

Закарпатський угорець та власник кафе-музею Юрій Руснак

Закарпатський угорець та власник кафе-музею Юрій Руснак

«Моя сім’я мультинаціональна. Мама народилася в Запоріжжі, на фронті була медсестрою, двічі поранена. А батько жив в угорському селі. І був в угорській армії, оскільки тут була Угорщина, він не міг бути в іншій армії – був би як дезертир… – ділиться спогадами чоловік. – І от після війни вони познайомились, вcе життя дуже мирно жили і любили одне одного. При чому батько навіть не вмів розмовляти ні українською, ні російською. Любов перемагає. Кохання – це дуже велика сила».

Про свою підприємницьку діяльність говорить так: «Я не хочу померти багатим, вважаю, що можна жити гідно з невеликими грошима. Але від української держави неможливо отримати навіть гроші в банку».

Гроші на розвиток бізнесу закарпатця знайшлися в Угорщині – в межах грантових програм, через які кошти з угорського бюджету заходять в Україну.

«Ось посудомийний апарат, кавоварка і ці два холодильники, – Юрій показує на придбану на угорські гроші побутову техніку. – Без цього було дуже тяжко, скажу чесно. Угорці підтримують у всьому світі угорців».

Юрій Руснак розвиває бізнес за рахунок угорських коштів

Юрій Руснак розвиває бізнес за рахунок угорських коштів

Цей чоловік – не єдиний громадянин України, кому допомагає грошима сусідня держава. Таких історій тут, на Закарпатті – десятки тисяч. Уряд Угорщини через декілька благодійних фондів надає фінансову допомогу закарпатським угорцям.

В яких обсягах та на що саме йдуть ці кошти? З якою метою Угорщина вкладає гроші у сусідню країну? Як це впливає на життя регіону в цілому? Та чи може це явище отримати відчутні політичні наслідки в розрізі всієї держави? Держави, яка вже неабияк постраждала від розпалюваного іншою сусідньою державою сепаратизму?

Чому український регіон настільки цікавий для Угорщини?

Чому український регіон настільки цікавий для Угорщини?

Угорські гранти

Угорський вплив у регіоні можна помітити, навіть просто прогулюючись вулицями міст – наприклад, часто написи дублюються угорською, подекуди видно угорські прапори.

Проте, крім культурного надбання, регіон має від Угорщини ще й гроші. Зокрема, уряд сусідньої країни надає місцевим мешканцям гранти практично на всі сфери життя – від освіти до церков.

Церкви, фінансовані Угорщиною там, на Закарпатті, відрізнити легко – біля них обов’язково буде розклад богослужінь угорською мовою або ж за угорським часом.

Біля церков, фінансованих Угорщиною, обов’язково є розклад богослужінь угорською мовою або ж за угорським часом

Біля церков, фінансованих Угорщиною, обов’язково є розклад богослужінь угорською мовою або ж за угорським часом

Всього за останні 10 років тільки з одного урядового фонду закарпатські парафії отримали понад 6,8 мільярда форинтів – або майже 22 мільйони євро (це без врахування заходів, окремо організованих церквою, на кшталт дитячого табору або мовних курсів).

Звідки ці цифри?

Журналісти-розслідувачі з низки європейських країн об’єднали свої зусилля навколо одного великого проєкту – «Угорські гроші: Вплив Орбана». Вони отримали та проаналізували масштабний обсяг даних про систематичне фінансування угорців у їхніх країнах урядом Віктора Орбана. Та опублікували дослідження про те, як угорський прем’єр нарощує свій вплив у сусідніх державах.

Журналістка телерадіомовлення Словаччини (RTVS) Карін Кьовари-Солимос (Karin Kőváry-Sólymos) брала участь у проєкті від цієї країни.

Карін Кьовари-Солимос – журналістка зі Словаччини, яка від цієї країни брала участь у великому проєкті «Угорські гроші: Вплив Орбана»

Карін Кьовари-Солимос – журналістка зі Словаччини, яка від цієї країни брала участь у великому проєкті «Угорські гроші: Вплив Орбана»

«Головною метою нашого спільного проєкту було показати політику угорського уряду щодо підтримки меншин і всю схему, яка стоїть за цим. Ми провели розслідування у п’яти країнах – Словаччині, Румунії, Хорватії, Сербії та Словенії», – розповідає вона.

Колеги із сербського Центру журналістських розслідувань та словацького – імені Яна Куцяка запросили журналістів «Схем» до співпраці над цим проєктом. Адже Україна – один зі стратегічних отримувачів угорських грошей в рамках урядової програми.

Так «Схеми» отримали деталізовані дані про угорські гроші в Україні за 10 останніх років.

«У кожній країні гроші отримують через фонд Бетлена Габора – це головний гравець, але не єдиний, бо є ще декілька інституцій, в яких є фонди, призначені для допомоги меншинам за кордоном Угорщини, – розповідає Карін. – Проте саме фонд Бетлена Габора можна назвати частково прозорим – їхні документи не дуже деталізовані, але це вже щось, з чим можна працювати».

Журналістка говорить про державний фонд імені Бетлена Габора, мета якого – «сприяння реалізації цілей, пов’язаних з національною політичною стратегією угорського уряду». Уряду, який вже 11 років поспіль очолює Віктор Орбан.

Віктор Орбан вже 11 років поспіль очолює уряд Угорщини

Віктор Орбан вже 11 років поспіль очолює уряд Угорщини

Усього, за підрахунками «Схем», за період з 2011 по 2020 роки Закарпаття отримало від уряду сусідньої країни лише через цей фонд – майже 36 мільярдів форинтів. У перерахунку з угорської валюти – це понад три мільярди гривень або ж 115 мільйонів євро.

Для прикладу, це як півтора річних бюджети Закарпаття або орієнтовна вартість майбутнього аеропорту в Закарпатській області.

«Якраз починаючи з 2010-го Віктор Орбан максимально розвинув цю політику підтримки закордонних угорців – в тому числі, грошима, – відзначає у розмові з журналістами директор ГО «Інститут Центральноєвропейської стратегії» Дмитро Тужанський. – Я не впевнений, що є людина – крім оточення Віктора Орбана – яка могла б порахувати всі ці гроші, тому що йдеться про велику кількість різних програм».

Директор ГО «Інститут Центральноєвропейської стратегії» Дмитро Тужанський: «Орбан максимально розвинув політику підтримки закордонних угорців, зокрема грошима»

Директор ГО «Інститут Центральноєвропейської стратегії» Дмитро Тужанський: «Орбан максимально розвинув політику підтримки закордонних угорців, зокрема грошима»

«До 2010 року обсяг грошей не був таким значним – проте він суттєво зріс після 2010-го, це чітко видно з масиву даних», – додає журналістка словацького мовника Карін.

«Схеми» виявили, що угорські гроші на Закарпатті розподіляються як персонально, так і організаціям. А також за декількома різними напрямками. Один з перших – це розвиток приватного туристичного бізнесу.

Наприклад, турбаза у селі Дийда, до якої завітали журналісти. Втім, по приїзду з’ясувалося, що вона наразі не приймає гостей.

Телефоном власниця турбази Ніколетта Вереб підтвердила: «Так-так, ми отримали грант – виграли його пару років тому. Він відіграв значну роль. Але все одно, знаєте, треба було вкласти дуже багато власних коштів, заощаджень».

Культура

Інший окремий напрямок угорського фінансування на Закарпатті – це культура.

«Напевно, це найважливіше угорське місце в Ужгороді, бо це пам’ятник Шандору Петефі, – показує журналістам письменник Андрій Любка. – Шандор Петефі – це «угорський Тарас Шевченко», поет №1, але крім того ще й визначний політичний та революційний діяч. По-перше, це геній, по-друге, це революційний борець – солдат, по-третє, це представник «Великої Угорщини», – лише за його біографії можна намалювати карту Великої Угорщини. Велика Угорщина – це візія угорської держави періоду її розквіту, яка включає в себе дуже багато закордонних територій», – розповідає він.

Письменник Андрій Любка зустрівся з журналістами «Схем» в Ужгороді

Письменник Андрій Любка зустрівся з журналістами «Схем» в Ужгороді

«Часом угорці кажуть: «у вас вкрали Крим, у нас свого часу вкрали різні території», серед яких, насправді, Закарпаття – лише найменша, – відзначає редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко. – Розділення Угорщини – це Тріанонський договір, так званий, підписаний 100 років тому. Минулого року Орбан збирав народ, проголошував промови про те, які ми сильні угорці, як ми шкодуємо про цей інцидент і як ми хочемо підтримувати угорців за кордоном. Тобто це частина національної ідеї, а не партії «Фідес». Інше питання, що дійсно саме Орбан звів її у такий абсолют і завдяки цьому набирає політичні бали».

Редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко вважає, що підтримка угорців за кордоном – це частина національної ідеї Угорщини, та саме Орбан звів її «в абсолют»

Редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко вважає, що підтримка угорців за кордоном – це частина національної ідеї Угорщини, та саме Орбан звів її «в абсолют»

«Я би сказав, що це не пов’язано напряму з Віктором Орбаном, з правлячою владою, яка беззмінно в Угорщині вже останні десять років, навіть 11. Це було завжди», – зауважує Дмитро Тужанський.

У Будапешті є пам’ятник, встановлений до сторіччя Тріанону. На ньому Берегсас – це Берегове, Мункач – Мукачево, Рахо – Рахів, Нодьсивлюш – це Виноградів, Унгвар – Ужгород.

Меморіал національної єдності в Будапешті, встановлений до сторіччя Тріанону (фото 2020 року)

Меморіал національної єдності в Будапешті, встановлений до сторіччя Тріанону (фото 2020 року)

«У мене виникла ідея створити антологію української угорськомовної літератури в перекладі на українську, щоб дізналися, що у нас в Україні є прекрасні творчі люди, які просто пишуть угорською мовою, але в принципі їх можна зарахувати до української літератури, – ділиться ідеєю Андрій Любка. – Отримати гроші від угорців можна за 5 хвилин майже на будь-яку ідею, якщо вона десь допомагає угорцям просувати свої інтереси, пропагувати їхню культуру. Але моя принципова позиція: це має відбутися за гроші України».

Втім, українська влада цю ідею поки не підтримала.

Разом з тим, «Схеми» підрахували, що на розвиток культури в Закарпатті за останні десять років від угорського фонду надійшло щонайменше два з половиною мільйони євро.

ЗМІ

Добрий день! А є у вас якісь угорські газети? – поцікавилися журналісти у продавчині в одному з кіосків періодичної преси Ужгорода.

– Kárpáti Igaz Szó (в перекладі з угорської «Карпатське істинне слово» – ред.) і Karpatalja (в перекладі з угорської «Закарпаття» – ред.).

А дасте нам?

І ту, і ту?

Так.

Нині в регіоні є декілька угорськомовних ЗМІ або видань на угорську тематику.

На Закарпатті є низка угорськомовних ЗМІ або видань на угорську тематику

На Закарпатті є низка угорськомовних ЗМІ або видань на угорську тематику

З урядового благодійного фонду Бетлена Габора напряму фінансуються принаймні чотири з них, які отримали понад 66 тисяч євро. Окремо Фонд розвитку угорських ЗМІ отримав майже чотири тисячі євро. Ще кілька видань фінансуються опосередковано, зокрема – через Закарпатську спілку журналістів, яка отримала майже 117 тисяч євро. Згідно з нашими підрахунками, вони отримали щонайменше 187 тисяч євро з урядового благодійного фонду на свою діяльність.

«Це такий своєрідний експорт угорської державної пропаганди, – відзначає словацька журналістка Карін Кьовари-Солимос. – Ви можете багато прочитати про політичне життя в Угорщині, про угорську опозицію, проте не побачите ніякої критики угорського уряду – і це дійсно підозріло».

У деяких ЗМІ в Україні, яким надає підтримку угорський уряд, можна побачити схвальні відгуки на адресу угорської влади і дублювання російських новин.

Також «Схеми» звернули увагу, що ці видання наближені до різних угорських партій Закарпаття. Наприклад, газети Karpatalja та «Карпатський об’єктив» журналісти мали змогу погортати, поки чекали на інтерв’ю з Йосипом Борто.

Низка закарпатських видань є наближеними до різних угорських партій Закарпаття

Низка закарпатських видань є наближеними до різних угорських партій Закарпаття

Він – заступник голови угорської партії «КМКС» Василя Брензовича, який нині перебуває в Угорщині, ймовірно переховуючись від українських правоохоронців – дії яких у своїх публікаціях ці ж видання активно засуджують.

Йосип Борто (ліворуч на фото) – заступник голови угорської партії «КМКС» Василя Брензовича (праворуч), який нині перебуває в Угорщині, ймовірно переховуючись від українських правоохоронців

Йосип Борто (ліворуч на фото) – заступник голови угорської партії «КМКС» Василя Брензовича (праворуч), який нині перебуває в Угорщині, ймовірно переховуючись від українських правоохоронців

А видання Kárpáti Igaz Szó журналісти побачили в будівлі офісу іншої партії – Демократичної спілки угорців, поки чекали там на розмову з її лідером.

Видання Kárpáti Igaz Szó в будівлі офісу Демократичної спілки угорців

Видання Kárpáti Igaz Szó в будівлі офісу Демократичної спілки угорців

«Більшість газет, які випускаються, або самі заробляють від читача, або отримують якісь грантові кошти, особливо через Угорщину, – розповів «Схемам» голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич. – Державний сектор або комунальний сектор ніяких газет не має, тобто впливу нема. Але якщо хочемо подивитися хороше телебачення – тоді проблема. Бо після діджиталізації тут, особливо в низинних і гірських районах, українські телебачення і радіо або не зловити, або не дочути. Інформаційний простір втрачено для держави, як такий».

Голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич каже, що більшість місцевих газет заробляють самі або отримують грантові кошти, зокрема через Угорщину

Голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич каже, що більшість місцевих газет заробляють самі або отримують грантові кошти, зокрема через Угорщину

Партії

Розмова «Схем» із Ласло Зубаничем відбулася в будівлі, яка також була відремонтована за гроші фонду Бетлена Габора – там розмістилося кілька організацій, в тому числі і один з офісів очолюваної ним спілки угорців.

Будівля в Ужгороді, яка була відремонтована за гроші фонду Бетлена Габора

Будівля в Ужгороді, яка була відремонтована за гроші фонду Бетлена Габора

«Партії – як наш інструмент щодо питання участі у виборах, а громадські організації, зокрема, організовують культурні або якісь інші заходи. Тобто, це зовсім інший рівень», – відзначив Зубанич у розмові з журналістами.

«На місцевих виборах в Україні беруть участь угорські партії, – пояснює Дмитро Тужанський. – Це дві організації, які діють як громадські організації, а на період виборів стають партіями: Товариство угорської культури Закарпаття («КМКС») та Демократична спілка угорців України («ТУМС»).

Про особливості роботи цих двох організацій «Схеми» поцікавилися в Ласло Зубанича, який очолює одну з них – спілку угорців.

– Чи ви за одні цінності виступаєте? Чи є якісь світоглядні розбіжності?

– Більшість залежить від того, як ми ставимося до Угорщини і до України. Якщо є спільне бачення, тоді ми об’єднуємось, – відповів Зубанич.

Натомість журналістка Карін Кьовари-Солимос зауважує: «Одна річ – це солідарність. Вони хочуть допомогти меншинам, але це також пов’язане з риторикою етнічних політичних партій у цих країнах: нібито угорці у цих країнах – другосортні громадяни. Це своєрідне вибудовування відносин з рідної країною. Я бачу на власні очі, що деякі люди починають відчувати себе ближчими до Будапешта, ніж, наприклад, до Братислави чи Бухареста. Таким чином вони створюють залежність і на цьому будують відносини з цими громадами».

І така близькість до Будапешта нерідко має вплив на політичне життя регіону.

Так, через агітацію на місцевих виборах 2020 року за конкретну політсилу – «КМКС» – Партію угорців України Василя Брензовича – був заборонений в’їзд в Україну уповноваженому угорського уряду по Закарпаттю.

В Україну був заборонений в’їзд уповноваженому угорського уряду по Закарпаттю – через агітацію на місцевих виборах 2020 року за конкретну політсилу, «КМКС»

В Україну був заборонений в’їзд уповноваженому угорського уряду по Закарпаттю – через агітацію на місцевих виборах 2020 року за конкретну політсилу, «КМКС»

Те ж робив і державний секретар Угорщини, і міністр закордонних справ цієї ж країни.

Більше того, у 2019-му сам угорський прем’єр Орбан зустрічався з кандидатом в депутати Верховної Ради України від Закарпаття Василем Брензовичем в Будапешті – за тиждень до виборів. Згодом українські дипломати назвали це втручанням Угорщини у внутрішні справи країни.

Угорський прем’єр Орбан (праворуч) зустрічався з кандидатом в депутати Верховної Ради від Закарпаття Брензовичем (праворуч) в Будапешті в 2019-му

Угорський прем’єр Орбан (праворуч) зустрічався з кандидатом в депутати Верховної Ради від Закарпаття Брензовичем (праворуч) в Будапешті в 2019-му

Та все не обмежується лише політичною підтримкою.

Так, наприклад, «КМКС» Брензовича володіє кількома будівлями, придбаними за угорські гроші.

Крім того, на початку 2019 року угорський уряд надав гроші і на «виготовлення рекламних щитів «КМКС» – відповідно до отриманої «Схемами» бази даних. Про які конкретно рекламні щити йдеться – не зазначено, проте в той період, коли в Україні тривав виборчий процес, громадянська мережа «Опора» помітила кілька білбордів із символікою партії.

«Коли такі гроші інвестуються – це, звичайно, передбачає вплив і запит на лояльність. Це означає, що є певний масив людей, яких ти підтримав, і в певний момент ти можеш до них звертатися за допомогою, і за голосами, – розмірковує Дмитро Тужанський. – Так воно діє, за дивним збігом обставин чимало цих кредитних грантових програм активізується за пів року, за рік до виборів. Варто розуміти, що вони працюють системно – а тоді просто активізуються. Ще, і ще, і ще».

Угорці заперечують, що бюджетні гроші сусідньої країни йдуть на політичну діяльність. Це в Україні заборонено законом. Проте «Схеми» звернули увагу, що керівництво громадських організацій, благодійних фондів, які отримують угорські гроші, і партій – це одні й ті самі люди, які сидять в одних й тих самих будівлях та кабінетах.

Якщо ж проаналізувати всі виплати з урядового фонду Бетлена Габора, які дісталися Закарпаттю, то найбільші суми можна побачити в 2017 та 2019 роках. Це може бути і збігом обставин, але саме 2019-й – це рік парламентських виборів в Україні.

А в першій половині 2018 року відбулися парламентські перегони в самій Угорщині. Проте до чого тут угорські вибори?

Вибори

Під час закарпатського відрядження «Схеми» познайомилися з мешканцем Берегова, який розповів, що він – біпатрид. Тобто має подвійне громадянство. Але в регіоні про це відкрито не заявляють, тож показувати своє обличчя на камеру чоловік не захотів.

Мешканець Берегова розповів «Схемам», що він – біпатрид, але не захотів показувати своє обличчя на камеру

Мешканець Берегова розповів «Схемам», що він – біпатрид, але не захотів показувати своє обличчя на камеру

«Мій батько народився в Будапешті. Так що я теж через місяць після нього отримав угорське громадянство», – розповів він.

«Я би назвала це безперервною кампанією, оскільки, як ви знаєте, у 2010 році уряд змінив законодавство і дозволив подвійне громадянство, яке не дозволене, наприклад, у Словаччині чи Україні», – зауважує журналістка Карін Кьовари-Солимос. – Ви отримуєте угорський паспорт, і хтось може сказати – ок, це звичайна юридична дія. Проте – ні. Тому що з ним ви отримуєте і право голосувати на угорських парламентських виборах – і це вже не проста юридична дія взагалі. Згідно з підрахунками, голоси від таких людей дозволяють отримати два чи три крісла в угорському парламенті. Якщо ви хочете мати конституційну більшість – вони дійсно важливі».

Проголосувати на угорських виборах українці, які мають паспорт Угорщини, можуть поштою та особисто.

Зокрема, свідчення того, як у 2018 році до прикордонних сіл Угорщини організовано привозили українців, зібрав журналіст з будапештського бюро Радіо Свобода Роберт Баторі (Róbert Bathory).

Роберт Баторі – журналіст з будапештського бюро Радіо Свобода, який зібрав свідчення того, як у 2018 році до прикордонних сіл Угорщини організовано привозили українців

Роберт Баторі – журналіст з будапештського бюро Радіо Свобода, який зібрав свідчення того, як у 2018 році до прикордонних сіл Угорщини організовано привозили українців

«Я виявив статистику, яка показує, що у вмираючих селах у окрузі Саболч живе набагато більше людей, ніж раніше. Тож я поїхав туди і майже не знайшов ніяких мешканців. Багато тих, хто отримав громадянство Угорщини з 2011 року, переїхали до цього округу з України – але вони живуть в Угорщині лише на папері. Багато отримали угорське громадянство, але для цього також потрібна угорська адреса реєстрації, і її продають цим людям за гроші. Наприклад, у руїнах одного будинку зареєстровано майже 340 людей. На думку багатьох опозиційних депутатів, у окрузі Саболч є десятки тисяч таких собі українців-привидів, яких використовувала партія «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана для того, щоб фальсифікувати вибори протягом майже 10 років. Ми не отримали жодних відповідей від уряду на ці питання», – розповів він.

За словами Роберта, він виявив статистику, яка показує, що у вмираючих селах у окрузі Саболч (Угорщина) живе набагато більше людей, ніж раніше

За словами Роберта, він виявив статистику, яка показує, що у вмираючих селах у окрузі Саболч (Угорщина) живе набагато більше людей, ніж раніше
Журналіст встановив, що багато тих, хто отримав громадянство Угорщини з 2011 року, переїхали до того округу з України – але вони живуть в Угорщині лише на папері

Журналіст встановив, що багато тих, хто отримав громадянство Угорщини з 2011 року, переїхали до того округу з України – але вони живуть в Угорщині лише на папері

І додав, що цей випадок в селі – зовсім не унікальний: «Можете собі уявити, що у окрузі Саболч є 150 сіл, і кожне село «заповнено» цими примарними українцями. Це метод – як і в Україні, Румунії, Словаччині та Сербії теж. І якщо порахувати цих виборців, можна підсумувати, що майже мільйон людей з-за кордону можуть проголосувати за «Фідес».

«Уряд Орбана послідовно намагається мобілізувати свій електорат завдяки залученню угорців, яких вони, до речі, не вважають закордонними угорцями, – відзначає міністр закордонних справ України в 2014–2019 роках Павло Клімкін. – Зокрема, Закарпаття. І вони, відповідно, майже всі маючі угорські паспорти, голосують саме за сьогоднішню правлячу партію «Фідес».

На думку колишнього міністра закордорнних справ України Павла Клімкіна, уряд Орбана намагається мобілізувати свій електорат завдяки залученню угорців, зокрема із Закарпаття

На думку колишнього міністра закордорнних справ України Павла Клімкіна, уряд Орбана намагається мобілізувати свій електорат завдяки залученню угорців, зокрема із Закарпаття

Міграція

«З одного боку, дуже класно роздати паспорти, тому, що це голоси на виборах, ну і це такий інструмент гібридного впливу, – розмірковує письменник Андрій Любка. – Але виявилося, наприклад, що людина, яка взяла мадярський паспорт, вона перше, що робить – пакує валізу і виїжджає. Не в Угорщину».

Про масову еміграцію закарпатських угорців говорить і голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич: «Дуже негативна тенденція, що ці люди потихеньку вже і свої сім’ї вивозять, і у кожному населеному пункті від 10 до 50 будинків вже продаються».

Схоже, саме фінансова підтримка з боку Угорщини і стала цьому запобіжником.

«Ці можливості отримати безповоротну допомогу – це дозволяло підприємцям прийняти правильне рішення та залишитись на території України та працювати на території України», – припускає мер Берегова Золтан Бабяк.

Мер Берегова Золтан Бабяк: «Можливості отримати безповоротну допомогу (йдеться про угорські гранти – ред.) дозволила підприємцям залишитись і працювати на території України»

Мер Берегова Золтан Бабяк: «Можливості отримати безповоротну допомогу (йдеться про угорські гранти – ред.) дозволила підприємцям залишитись і працювати на території України»

Добре ілюструє цю тенденцію історія закарпатського винороба Руслана Ороса.

Руслан Орос – закарпатський винороб, який розповів історію свого бізнесу «Схемам»

Руслан Орос – закарпатський винороб, який розповів історію свого бізнесу «Схемам»

«Виноробство було спочатку як хобі: дружина, друзі казали – в тебе дуже хороше вино, – згадує чоловік. – На сьогоднішній день вже понад десять років займаємось виноробством, виноградарством. Я місцевий, закінчував угорську школу. Головні роботи роблю сам, а на літні – винаймаю, сезонально».

– Багато людей? – поцікавилися в нього журналісти.

– Ні, не багато. Чесно кажучи, багато людей вже й не знайдеш.

– Чому?

– Бо всі за кордоном, як то кажуть, – каже Руслан і зізнається: Я теж думав, але в мене така праця, що я не можу виїхати ні на один день. Виноград, вино – цим треба займатися день і ніч.

Руслан розповів журналістам, що займається виноробством вже понад десять років

Руслан розповів журналістам, що займається виноробством вже понад десять років

На запитання, чи звертався він коли-небудь за допомогою до української чи до угорської влади, чоловік відповів: «До української – так, я дізнавався, в мене теж є друзі-винороби, які намагалися отримати українські гранти. І там ще неясно, буде щось з того чи ні. Тож подумали: краще це все організувати через угорську державу, якщо є можливість. Так що ми туди і звернулися. Є благодійний фонд, через який ми змогли отримати деяке обладнання для виноробства».

Яка мета?

«Таким чином створюються структури паралельної держави, – розмірковує Андрій Любка і далі пояснює свою думку: Тобто, є паралельна адміністрація, яка проникла в усі сфери, і по суті не просто їх контролює, а й задає їм тон, фінансово утримує, на відміну від неповороткої української бюрократичної машини. Пронизана цими всіма сухожиллями, всією цією системою вен, ця паралельна держава, вона формує свою політику. Ремонти шкіл, забезпечення лікарів, виплати угорських пенсій, виплати цих всіх грантів, поїздки дітей, будь що, куди б ми не копнули – воно цементує цю спільноту і дозволяє нею керувати».

Візити угорських посадовців на Закарпаття – не рідкість.

Так, «Схеми» під час свого тижневого відрядження зустріли там главу офісу прем’єра Орбана Ґерґелі Ґуляша – він урочисто відкривав відреставрований Угорський дім у Мукачеві, під який Угорщина придбала цілу будівлю у центрі міста.

«Схеми» зустріли на Закарпатті главу офісу прем’єра Орбана Ґерґелі Ґуляша

«Схеми» зустріли на Закарпатті главу офісу прем’єра Орбана Ґерґелі Ґуляша
Він відкривав відреставрований Угорський дім у Мукачеві

Він відкривав відреставрований Угорський дім у Мукачеві

Журналісти запитали у високопосадовця про те, які цілі переслідує уряд його країни, вливаючи великі суми в український регіон.

– Ви знаєте, що ми маємо сильні меншини поза межами кордонів Угорщині. Отже, це дійсно важливе завдання угорської держави – підтримувати наші меншини. Це наш конституційний обов’язок. І я думаю, що це не тільки можливості для Угорщини, але й гарний привілей для України та інших країн, які можуть отримувати вигоду від підтримки угорської держави, – відповів він «Схемам».

– Деякі експерти стверджують, що такими діями Угорщина розповсюджує свою юрисдикцію на сусідні країни. Ви так не думаєте?

– Ні, – запевнив той.

Журналісти поцікавилися у високопосадовця: які цілі переслідує уряд Угорщини, вливаючи великі суми в український регіон?

Журналісти поцікавилися у високопосадовця: які цілі переслідує уряд Угорщини, вливаючи великі суми в український регіон?

«Мета Будапешта – це відділити невидимим кордоном, якщо хочете, цей простір і зробити його угорським, – припускає ексголова українського МЗС Павло Клімкін. – Коли ви йдете до будь-якої сільради, ОТГ, ви бачите три прапори – наш прапор, прапор ЄС і угорський прапор, який там розглядається як символ угорської ідентичності. Але насправді це – угорський прапор. Якщо ви заходите до кабінету мера Берегова, ви одразу бачите годинник. І цей годинник функціонує за угорським часом».

Мер Берегова Золтан Бабяк на це відповідає: «Завжди Берегове і Берегівський район були у центрі уваги. Якщо чесно, ми хотіли би бути у центрі уваги економічного чи соціального зростання, а не політичного».

Натомість журналістка Карін Кьовари-Солимос зауважує: «Це ніби створення паралельних реальностей і своєрідна поляризація – більшості і меншості. Проте це також може поляризувати і саму спільноту».

Те, що, здається, найбільше поляризує як настрої на Закарпатті, так і міждержавні відносини – не змінюється роками. Це – освітнє питання.

Освіта

У 2017 році український парламент ухвалив «освітній» закон, який, в тому числі, передбачає поступовий перехід на українську мову навчання і для нацменшин. Закон викликав обурення як з боку закарпатських угорців, так і влади Угорщини.

У 2017 році український парламент ухвалив «освітній» закон, який викликав обурення як з боку закарпатських угорців, так і влади Угорщини

У 2017 році український парламент ухвалив «освітній» закон, який викликав обурення як з боку закарпатських угорців, так і влади Угорщини

«Через це виникла проблема між державами Угорщиною і Україною», – вважає заступник голови фракції «КМКС» Партія угорців України в Закарпатській облраді Йосип Борто.

Венеціанська комісія погодилася з тим, що українська мова має отримати особливий статус і захист, проте рекомендувала внести ясність щодо механізму застосування норм закону, а також зосередитись на захисті мов меншин, використавши наявну гнучкість ухваленого освітнього законодавства.

«Тема цього протистояння з Україною дає їм додаткові козирі. Це тема мобілізації, в угорському суспільстві. Для чого? Для того, щоб казати «ми жорстко відстоюємо права угорців». Це дуже добре заходить на значну частину угорського суспільства», – аналізує ексочільник МЗС Павло Клімкін.

«Угорці дуже бояться асиміляції. Це в них всюди. Асиміляцію вони розуміють таким чином, коли ти не маєш доступу до інформації, освіти рідною мовою – і тоді це означає, що ти асимілюєшся», – розмірковує директор «Інституту Центральноєвропейської Стратегії» Дмитро Тужанський.

Складнощі під час спілкування знімальна група «Схем» відчула на собі, коли шукала закарпатських угорців, які отримали гранти від сусідньої країни. Приміром, щоб знайти дорогу до однієї з домашніх сироварень у селі Шом, журналісти звернулися до місцевих – але ті змогли пояснити, куди прямувати, тільки угорською.

У селі Шом «Схеми» намагались знайти одну з домашніх сироварень, на яку закарпатські угорці отримали грант від Угрорщини

У селі Шом «Схеми» намагались знайти одну з домашніх сироварень, на яку закарпатські угорці отримали грант від Угрорщини
Проте місцеві могли пояснити, куди прямувати, тільки угорською

Проте місцеві могли пояснити, куди прямувати, тільки угорською

«Київ лишив це напризволяще і не мав національної політики взагалі, – стверджує редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко. – Не можна не помічати, що угорці є. Це, власне, і призвело до того, що в цих поселеннях українська мова просто була нікому не потрібна. В радянські часи вони всі ж говорили російською, всі говорили і все було ок, а зараз вони українською не говорять».

Зрештою, журналісти знайшли шлях до підприємства – але не застали його власницю. Втім, переконалися, що просто в закарпатському селі місцеві підприємці дійсно можуть отримати гроші від уряду Угорщини на домашні виробництва.

«Вони кажуть «ми не хочемо розмивати свою ідентичність». Але краще знання української – це ж не розмивання ідентичності, – переконаний Павло Клімкін. – Молоді угорські бізнесмени підходили до мене і казали: «Пане Павло, а що нам робити? Ми не можемо навіть заповнити податкову декларацію, ми наймаємо когось, хто розуміється на українській».

«Схеми» також спробували поговорити з кимось з власників місцевого магазину – але нікого з них не було на місці, а наймані працівники (які розмовляли угорською) не захотіли спілкуватися взагалі.

Журналісти намагалися поспілкуватися з власниками місцевого магазину – але їх не було на місці, а наймані працівники не захотіли розмовляти

Журналісти намагалися поспілкуватися з власниками місцевого магазину – але їх не було на місці, а наймані працівники не захотіли розмовляти

А ось заступник голови фракції «КМКС» Партія угорців України в Закарпатській облраді Йосип Борто переконує, що проблеми немає: «Тут ми всі розуміємо одне одного, тут немає цих мовних проблем. Ця територія за одне століття була в складі Австро-Угорщини, Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу, зараз – в складі України. Це п’ять держав, і при всіх владах доводилося вивчати державну мову. Хто хоче жити на цій рідній землі в Україні, повинен знати державну мову – це однозначно».

Схожу думку висловлює і депутатка від «КМКС» Ільдіко Орос: «Тут я приклад для вас, – говорить вона. – Я ніколи в житті українську мову не вивчала, тому що я – продукт радянських часів. Тоді в нас була спільна проблема з українцями, тому що ми були тоді в одній ситуації. Тож для мене зараз неясно – чому не зрозуміють цю ситуацію».

Депутатка від «КМКС» Ільдіко Орос розповідає, що не вивчала українську мову, тому що жила в СРСР

Депутатка від «КМКС» Ільдіко Орос розповідає, що не вивчала українську мову, тому що жила в СРСР

За підрахунками «Схем», більше ніж половина угорських державних грантів в Закарпатті – щонайменше 62 мільйони євро – йдуть на утримання освітніх установ, освітні програми і подорожі, підручники, а ще зведення шкіл і дитсадків.

Інформацію про це можна побачити просто на дверях освітніх закладів.

Позначка на дверях місцевого навчального закладу, яка свідчить, що той отримав кошти від угорського фонду

Позначка на дверях місцевого навчального закладу, яка свідчить, що той отримав кошти від угорського фонду

Наприклад, будівля дитячого садочку у селі Нижній Коропець належить Закарпатському угорськомовному педагогічному товариству. Воно ж отримало від урядового фонду Бетлена Габора близько 11 мільйонів доларів на зведення та реконструкції дитячих садочків у 2017 та 2019 роках.

Будівля дитячого садочку у селі Нижній Коропець

Будівля дитячого садочку у селі Нижній Коропець

Згадана депутатка від «КМКС» Ільдіко Орос є керівницею Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, а також президенткою Угорського інституту в місті Берегове, який отримав від угорського уряду ще більшу фінансову підтримку – 34 мільйони євро.

– Знаєте, в якій ситуації наша держава? Немає грошей. Тому цей фонд і допомагає. Наприклад, Угорський інститут імені Ференца Ракоці отримує гроші, платить податки до бюджету Берегова, ми на першому місці по сплаті податків, хоч від держави не отримуємо підтримку.

– Взагалі?

– Жодної копійки. Уже 25-й рік працюємо, взагалі не отримуємо, але сплачуємо податки.

Схожим чином реагує і голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич: «Наприклад, сільська сім’я, яка має здібну дитину, може вона запише її в Берегівський інститут, бо там не треба платити – адже угорська держава повністю оплачує. А тут, наприклад, в (українському – ред.) державному вищому навчальному закладі треба платити. Куди ж людина піде? І річка буде текти туди, де краще».

Крім фінансування освітніх програм і установ, уряд Угорщини також доплачує соціальним працівникам, які володіють угорською мовою. Серед них – вчителі, медики, бібліотекарі.

На початку 2021 року це стало причиною скандалу. Угорські журналісти повідомили: понад 100 таких закарпатців не отримали доплат. Це пов’язали з їхньою політичною позицією, адже на минулорічних виборах вони підтримували не угорські партії. Офіційно угорська влада цю історію відмовилась коментувати.

Понад 100 соціальних працівників Закарпаття не отримали доплат за володіння угорською мовою

Понад 100 соціальних працівників Закарпаття не отримали доплат за володіння угорською мовою

«Схеми» додатково зв’язалися з кількома згаданими вчителями, але і вони не захотіли спілкуватись.

На прохання журналістів пояснити, чому так – заступник голови «КМКС» Йосип Борто пояснив: «Подали заявки на це. Після подачі документів є право: прийняти або відмовити. Допомогу надає Угорщина, а той, хто дає – той і вирішує. Ми ж організовуємо збір, опрацювання цих документів. Ми потім направили клопотання до Угорщини, щоб вони частково компенсували. І вони були компенсовані. Також просили, щоб цього року ніякої такої дискримінації не було, тому що це негативно вплинуло на нашу діяльність, і виник такий резонанс. В подальшому так не буде», – сказав він.

Говорить офіційний Київ

А що про угорське питання на Закарпатті говорить офіційний Київ? Чи вбачає проблеми або небезпеки в регіоні?

Нещодавно цієї теми президент Володимир Зеленський торкнувся під час своєї пресконференції – у контексті проєкту відбудови доріг «Велике будівництво».

«Ми нічого не робимо на Закарпатті. Просто нічого не робили. Немає нічого! Ні лікарень, ні великих підприємств багато, ні доріг. І всі ці люди щодня бачать, як в Угорщині, куди вони їздять, все це є! І що угорці молодці! Так що поганого я хочу? Я хочу, щоб вони хотіли бути українцями. І щоб вони пам’ятали, що вони – угорська меншина, частково, наприклад в місті Берегове, так? Але, щоб вони були українцями. Щоб вони не хотіли брати ті паспорти. Там теж є паспортизація, повірте мені, і багато років була. Так що я хочу, щоб вони відчували, що держава про них думає, піклується. Не тільки дороги. Мене цікавить питання в принципі бізнесу, спеціальних умов! Для Донбассу, для Закарпаття, так!» – говорив глава держави.

Нещодавно президент Володимир Зеленський торкнувся під час своєї пресконференції угорського питання на Закарпатті

Нещодавно президент Володимир Зеленський торкнувся під час своєї пресконференції угорського питання на Закарпатті

Водночас редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко зауважує: «Говорити про те, що Київ взагалі не фінансує Закарпаття – це просто неправда».

«Є такий наратив, що Закарпаття як регіон – це така недоглянута дитина, і їй тут приділяють мало уваги, мало зусиль української влади. Це і так, і ні, – розмірковує Дмитро Тужанський. – Треба розуміти, що критичну інфраструктуру на Закарпатті і всі критичні статті витрат все таки тут забезпечує українська держава. Тобто, коли дехто починає спекулювати, мовляв на Закарпатті тільки Угорщина і дороги вже ремонтує – це неправда. Угорщина тут дороги не ремонтує. Тут проблема, що ніхто їх не ремонтує, але вже в останні роки справді будуються дороги, лікарні, і це якраз інвестиції в Закарпаття почалися не два роки тому, це після Євромайдану постало це питання».

Під час відрядження «Схеми» дістались села Янош. Там познайомилися з Тібором Біровим – власником готелю Helicon.

«Після розпаду (Радянського – ред.) союзу цю будівлю хотіли розібрати. Як мешканець цього села, я не міг такого допустити і в мене з’явилась думка: чого б не зробити в селі, неподалік від Берегова чудовий готельний комплекс?» – розповідає він про ідею зародження свого бізнесу.

Всі угорці, які приїжджають на Закарпаття – до вас заїжджають? – перепитують журналісти.

Ну, не всі, але багато заїжджає. Або якщо не заїжджає – ми причетні до їхнього прийому. Онук колишнього графа Габсбурга Отто, доктор Каталін Сіллі – колишня держзаступниця голови Верховної Ради Угорщини, в один період був колишній президент Угорщини, прем’єр міністр Угорщини пан Орбан Віктор, деякі ансамблі, – перераховує власник готелю, показуючи фотографії своїх гостей. – Це не всі люди, які в нас побували, це просто коронавірус нас змусив думати… І вирішили зібрати пам’ятні фотографії і повісити на стінці комплексу.

Власник готелю Helicon Тібор Біров показує журналістам фотографії своїх гостей

Власник готелю Helicon Тібор Біров показує журналістам фотографії своїх гостей
Серед них «Схеми» зауважують і фото з угорським прем'єром Віктором Орбаном

Серед них «Схеми» зауважують і фото з угорським прем’єром Віктором Орбаном

Тібор Біров теж отримав фінансову підтримку від Угорщини на розвиток свого бізнесу, про що він сам розповів «Схемам»: «Ми дуже пишаємося, що виграли цей грант і що нам вдалося. Там мала бути своя частка в ньому. Я спеціально навіть підготував перелік документів, що нам вдалося купити завдяки цьому гранту. Є умови у Бетлена Габора, що ми маємо створити нові робочі місця – це дуже важливо. Ми були б дуже раді отримувати і з України теж, бо це ж вкладається в українську економіку. А те, що платники податків Угорщини підтримують тутешніх угорців – розумієте, цим вони не тільки нас, угорців, підтримують, вони підтримують економіку всієї України».

Тібор Біров отримав грант від Угорщини на розвиток свого бізнесу

Тібор Біров отримав грант від Угорщини на розвиток свого бізнесу

«Парадоксом фінансової угорської підтримки на Закарпатті є те, що вони не ставлять політичних вимог і завдяки цьому досягають політичних цілей, – коментує український письменник Андрій Любка. – Тому що місцеві підприємці, які отримують гроші від угорських фондів на свою бізнесову діяльність, думають, що від них будуть вимагати присягу Орбану, Угорщині, якісь ідеологічні штуки… А цього нічого немає. Отримавши гроші, не сплативши жодного відкату, не підписавши кров’ю зобов’язання стояти на колінах перед Угорщиною, вони переконуються і всіх надалі переконують: «Дивіться, так Угорщина – це крута держава, в них насправді немає імперських цілей». І таким чином перетворюються на агентів впливу Угорщини тут на місцях».

Схожої думки і колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін: «Звичайно, це працює. Дуже багато маленьких проєктів. Але також ми прекрасно знаємо, що інфраструктурні проєкти, які робить Угорщина, з точки зору кошторису – вони дуже завищені, там є свої механізми, своя присутня корупція».

Футбол і кримінальні справи

Фінансова допомога від Угорщини охоплює різноманітні сфери та програми на Закарпатті: зокрема, церкви, освітні заклади, медіа, громадські організації-партії та приватний бізнес. Але серед них є ще одна особлива стаття витрат – футбол.

Фінансує Угрощина і футбол на Закарпатті

Фінансує Угрощина і футбол на Закарпатті

«Гроші йдуть на футбольну академію і стадіон. Футбол – це слабкість Орбана», – говорить словацька журналістка Карін Кьовари-Солимос.

Згаданий нею заклад – футбольна академія Мункач, тобто Мукачево.

Вона належить кільком угорцям з Будапешту. Завдяки їй до Мукачівського району з’їжджаються футболісти ледь не зі всього Закарпаття. Втім, туди ж навідувались і українські правоохоронці – і зовсім не зі спортивного інтересу.

Як йдеться в одній із судових ухвал, Федерація футболу Угорщини та Фонд Бетлена Габора системно виділяли кошти на згадану футбольну академію. Загалом протягом 2017–2018 років – понад вісім мільйонів євро. Безпосередньо на Закарпатті цей проєкт курував один з благодійних фондів, пов’язаний з академією через керівництво. Із загальної суми, як відзначають податківці, понад чотири мільйони гривень перевели на рахунок 80-річної жінки, яка там живе. Але вона повідомила, що про ці гроші нічого не знає. Під час досудового розслідування було встановлено, що службові особи фонду використали дані пенсіонерки для виведення благодійних коштів. Проте зрештою винною у підробленні документів суд визнав саме її.

І це – не поодинокі випадки.

«У судовому реєстрі наявні матеріали адміністративних та кримінальних проваджень, датовані 2018–2021 роками, в яких фігурують фонди Еган Еде та Бетлен Габор, в яких йдеться про підробку реєстраційних документів для отримання грантів, а також несплату податків, – розповідає журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра. – Сусідня країна не надто цікавиться, як в Україні використовують кошти її платників податків».

Журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра розповідає, що у судовому реєстрі наявні матеріали, в яких фігурують фонди Еган Еде та Бетлен Габор

Журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра розповідає, що у судовому реєстрі наявні матеріали, в яких фігурують фонди Еган Еде та Бетлен Габор

Водночас голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич іншої думки: «Це публічні кошти, які держава виділяє на певні цілі. Є дуже суворий контроль за використанням коштів – але, як кажуть, чорт не спить. Все можна зробити, але не на рівні бенефіціара».

«Коли йдеться про гроші, то питання, наскільки це прозоро організовано, – вважає директор «Інституту Центральноєвропейської стратегії» Дмитро Тужанський. – Чи платяться податки, чи гроші справді використовуються за тим призначенням, які прописані в грантових угодах, чи нема там корупції, що закидають українські правоохоронні органи угорським лідерам».

Закидають правоохоронці угорським лідерам на Закарпатті і сепаратизм.

Як от голові угорської партії «КМКС» Василю Брензовичу, який нині ймовірно переховується від офіційного слідства в Угорщині – про що «Схеми» розповідали вище.

Голова угорської партії «КМКС» Василь Брензович нині ймовірно переховується від офіційного слідства в Угорщині

Голова угорської партії «КМКС» Василь Брензович нині ймовірно переховується від офіційного слідства в Угорщині

«Звинувачують голову нашої організації в сепаратизмі. Відкриті (кримінальні провадження – ред.) проти наших трьох благодійних фондів. При чому, звинувачення – підозра в дуже серйозних справах», – відзначає заступник Брензовича у фракції «КМКС» Йосип Борто.

Більше подробиць щодо цих справ «Схемам» вдалося дізнатися у Службі безпеки.

«Слідчі СБУ перевіряють інформацію про причетність іноземних благодійних фондів та їхніх функціонерів до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України. Наразі відкрите кримінальне провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України – «державна зрада», а також «фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в Україні», – розповів журналістам речник спецслужби Артем Дехтяренко.

Правоохоронці провели обшуки в кількох офісах, фондах та будинку лідера «КМКС» Василя Брензовича – звідти вилучили особисті документи та гроші, які він, за версією слідства, отримав від Угорщини

Правоохоронці провели обшуки в кількох офісах, фондах та будинку лідера «КМКС» Василя Брензовича – звідти вилучили особисті документи та гроші, які він, за версією слідства, отримав від Угорщини

Обшуки провели в кількох офісах, фондах та будинку лідера «КМКС», Василя Брензовича. «Схеми» віднайшли перелік вилученого під час обшуків майна – в ухвалі про його арешт. З будинку Брензовича вилучили особисті документи та гроші, які він, за версією слідства, отримав від Угорщини через один із очолюваних ним місцевих фондів, і які, як вважає СБУ, «використовувалися ним для фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни меж території та державного кордону України».

Сам Брензович публічно називав справу політично вмотивованою, а його захист оскаржує все в судах. Тим часом у справі СБУ тривають експертизи.

«Офіційний Київ в якийсь момент розчарувався в готовності Угорщини шукати якийсь компроміс і почав діяти некоректно. Тому що задіювати СБУ – це некоректно, – зауважує журналіст-міжнародник Сергій Сидоренко. – Якщо відокремитися конкретно від цієї справи, я маю визнати, що Брензович, на жаль, перетворився на дуже негативну постать в українсько-угорських відносинах, який підриває ці відносини і робить дуже багато для того, щоби зберегти фінансові потоки, а не зробити добре для угорців Закарпаття».

Проте, чи йдеться про справжній сепаратизм?

«Схеми» запитали про це в голови Закарпатської обласної ради Олексія Петрова.

– Враховуючи моїх 27 років досвіду роботи в спецслужбах, коли хтось піднімає тематику про такі ризики – це означає, що він не вірить в силу, міць, потужність і можливості своєї спецслужби. Не готовий сказати, що якісь ризики є, – відповів він журналістам.

– Але при цьому сама спецслужба говорить своїми справами про такі ризики.

– Дивіться, доктор завжди має казати про хвороби пацієнта, а не про те, як здорово він себе почуває. Так, дійсно, це елемент профілактики, профілактичної діяльності в тому числі.

Голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров коментує, чи можливий сепаратизм на Закарпатті

Голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров коментує, чи можливий сепаратизм на Закарпатті

Хто провокує?

Водночас заступник голови фракції «КМКС» Партії угорців України в Закарпатській облраді Йосип Борто в цьому контексті згадує і про провокації.

Заступник голови фракції «КМКС» Партії угорців України в Закарпатській облраді Йосип Борто розповідає, що в останні роки проти угорців Закарпаття проводять багато акцій

Заступник голови фракції «КМКС» Партії угорців України в Закарпатській облраді Йосип Борто розповідає, що в останні роки проти угорців Закарпаття проводять багато акцій

«Проти угорців Закарпаття дуже багато акцій проводиться за останні роки. Різні ходи з вигуками «угорців на ножі», провокаційні плакати, великі білборди. Були і терористичні акції: підпал, підрив нашого офісу», – відзначає він у розмові зі «Схемами».

– Ви не думаєте, що в цьому може бути зацікавлена Росія? – уточнюють у нього журналісти.

– Ми не знаємо, хто робить. Якщо це рука Москви, ми нічого не говоримо, не знаємо, віримо – рука Москви. Але ми громадяни України – хто нас має захистити від таких провокаційних акцій іноземної держави? Не правоохоронні органи? А чому таких акцій за останні три-чотири роки вже понад сто?

Зустріч президента Росії Володимира Путіна з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у серпні 2017-го

Зустріч президента Росії Володимира Путіна з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у серпні 2017-го

Про вплив Росії в українському регіоні говорить і Павло Клімкін: «Росія послідовно робить провокації або, знаєте, листівки там розвісить, підпали… Тобто бажання роздмухувати емоції в Закарпатті завжди буде».

Водночас Дмитро Тужанський зауважує: «Не за всіма цими провокаціями стоїть Росія – це треба розуміти. Але в ситуації, коли Україна перебуває у стані війни і нашим ворогом є Росія, яка воює з усім цивілізованим світом – то, звичайно, загроза є. Це класичний підхід «розділяй і володарюй», коли зіштовхуєш людей лобами, провокуєш непорозуміння. На цьому спекулюють: мовляв, якщо вам не треба Закарпаття, віддайте його Угорщині. Це якраз спекуляція на тому ж рівні, що була з Кримом».

І це не вперше, коли лунають роздуми про можливий чи неможливий кримський сценарій на Закарпатті, коли знову і знову повертаються до питання – чи загрожує проугорський сепаратизм регіону?

Йосип Борто цю думку відкидає: «У нас угорців – це 10% населення Закарпаття, 80% населення – українці. На який підставі би анексувала Угорщина Закарпаття? Хто би тут дав на те дозвіл і голосував, що давайте ми хочемо до Угорщини? 80% українці, вони ж не хочуть відокремлюватись – так і ми не хочемо. Якщо сюди надходить ви сказали 100 мільйонів євро і не треба віддавати – це що збиток? За це треба подякувати, я вважаю. Який сепаратизм? Хто тут займається? Коли говорять, що угорці хочуть так анексувати чи забрати собі Закарпаття, як Росія забрала Крим – ну це смішно. Угорщина є членом Європейського союзу і НАТО. Хто їм дозволить навіть такі спроби? Ну хто їм дозволить?»

Очільник іншої політсили – Демократичної спілки угорців України – Ласло Зубанич також говорить: «Там де ти, там є і твоя вітчизна. Ми хочемо бути тут і вважаємо своєю вітчизною і батьківщиною Закарпаття і Україну».

«Вони є українські угорці. Я всім, хто каже про соборність України, розповідаю історію, скільки угорців загинуло на Донбасі, і що в багатьох з них були угорські паспорти», – відзначає в розмові з журналістами ексголова МЗС Павло Клімкін.

Туризмознавець Максим Адаменко запросив журналістів до етнічного угорського села Дерцен Мукачівського району. Пояснює, в чому особливість: «Це дуже мальовниче і емоційне місце. У 2009 році Україна і Угорщина підписали меморандум про пам’ять поколінь, і в результаті був збудований цей меморіал. Він називається Європейський парк примирення. Мета цього парку і цього меморандуму про спілкування, про переговори між людьми, не сварки і війни – він якраз збудований в пам’ять про всіх загиблих в обох війнах з будь-якого боку», – відзначає він.

Туризмознавець Максим Адаменко запросив журналістів до етнічного угорського села Дерцен Мукачівського району

Туризмознавець Максим Адаменко запросив журналістів до етнічного угорського села Дерцен Мукачівського району

А що про це думають самі закарпатські угорці – ті люди, які отримали допомогу від уряду сусідньої держави?

Власник кафе-музею «Під Замком» Юрій Руснак відзначає: «Кажуть про сепаратизм в Закарпатті. Можливо, розкажіть мені, бо я про це не знаю. Люди живуть мирно у такому Вавилоні і, сподіваюсь, що він не розвалиться. Закарпаття – складний регіон в якому сенсі? Що люди не мають роботи і виїжджають за кордон? Це можливо. Що тут хтось з прапорами ходить і закликає до сепаратизму? Та це дурня просто. Я – громадянин цієї країни, патріот цієї країни і я пишаюсь тим, що я угорець, що виріс в угорському середовищі. Але я – громадянин України. Активний громадянин цієї країни».

Власник кафе-музею «Під Замком» Юрій Руснак каже, що сепаратизму на Закарпатті немає

Власник кафе-музею «Під Замком» Юрій Руснак каже, що сепаратизму на Закарпатті немає

Новини