Норвезька рада у справах біженців застерегла від повторення ситуації Маріуполя в інших містах
Норвезька рада у справах біженців попереджає, що посилення боїв на сході України може призвести до облоги цілих міст і селищ.
Ян Егеланд, генеральний секретар Ради, який зараз відвідує Україну, попередив, що «величезні страждання і кровопролиття», які охопили Маріуполь, можуть «безглуздо повторитися» в інших місцях.
«Ескалація війни на сході України призведе до жахливого кровопролиття та масового переселення зі східних регіонів, … повторно травмуючих громади, які вже вісім років потерпають від бойових дій. У деяких місцях ескалація також може призвести до облоги цілих міст», – попередив Ян Егеланд під час п’ятиденного візиту в Україну.
Битва за Донбас: українські бійці на передовій східного фронту (фотогалерея)
ЗСУ облаштовують нові оборонні позиції на Донбасі, де розгортається нова хвиля широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Ми закликаємо до негайного припинення вогню, щоб зупинити цю хвилю людських страждань», – наголосив він.
Норвезька рада у справах біженців має поточні операції у Львові, Тернополі, Луганську, східній Україні, Польщі, Румунії та Молдові. В організації заявляють про намір надати допомогу 800 000 переміщеним особам протягом найближчих місяців.
Рада працює в Україні з 2014 року, надаючи допомогу понад 700 000 людям через свої програми.
Раніше сьогодні у Генштабі ЗСУ повідомили, що на Донецькому і Таврійському напрямках російські загарбники протягом доби активізували бойові дії вздовж всієї лінії бойового зіткнення.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 18 квітня ООН підтвердила загибель 2072 цивільних, у тому числі 169 дітей. Ще 2818 людей зазнали поранень.
