Політика

На майдані Незалежності відновила роботу виставка «Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь»


На майдані Незалежності в центрі Києва відновила роботу виставка «Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь», присвячена річниці протестів проти режиму Лукашенка. Вона створена Free Belarus Center та Національним Музеєм Революції Гідності. Виставка відкрилася 12 серпня, але на час підготовки до святкування 30-річчя відновлення незалежності України доступ до неї був тимчасово обмежений. Наразі вона розташована біля Стели Незалежності і залишатиметься там до 30 вересня.

Виставка складається з 17 стендів, які розказують та показують історію білоруського року протестів. Останній зі стендів порожній. Його простір залишений для тих, хто покинув власний дім через втрату основних прав людини. Не важливо, чи це відбулося в Білорусі, Криму чи на Донбасі, адже «корінь цієї проблеми закопаний на східному кордоні наших держав», пояснює координаторка Free Belarus Center.

Україна має підтримувати громадян Білорусі на їхньому шляху до свободи, вважає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції гідності, що є співавтором виставки. Він пояснює, що ця підтримка – «це наш вияв солідарності з білоруським народом, крок у підтримці їхнього цивілізаційного вибору». Місце виставки обрано символічне, аби нагадати про схожість шляхів двох народів.

Побачити виставку можна не лише на майдані Незалежності. Free Belarus Center також створив її мультимедійну онлайн-версію українською та англійською. Онлайн-відвідувача вона вітає гімном «Магутны Божа». «Ця пісня стала своєрідним релігійним гімном для білоруського емігрантського руху в середині минулого століття. Так само вона стала одним з протестних гімнів і в 2020 році», – розповів Радіо Свобода радник Free Belarus Center Микола Рибитва. Протягом перегляду всієї онлайн-виставки глядача супроводжують оригінальні звуки: професійний хор Консерваторії виконує «Магутны Божа» в одному з торгових центрів Мінська, чути фон учасників найбільшого маршу, кричать катовані в’язні у СІЗО на вулиці Окрестіна в столиці Білорусі.

Історія білоруських протестів розпочинається ще до виборів, розповідають автори виставки. Білоруська влада повністю ігнорувала пандемію, тож білоруси були залишені владою напризволяще. Через це навесні 2020 року відбулася мобілізація громадянського суспільства і посилення волонтерського руху. Ігнорування владою пандемії стало не лише передумовою до масового протесту, а і призвело до утворення мереж взаємодопомоги, які функціонували далі під час політичних протестів.

Хоч протести привернули до себе увагу всього світу, авторам вдається вказати на окремі аспекти, що отримують несправедливо мало уваги. Наприклад, у Білорусі не існує незалежних передвиборчих рейтингів. Тих в’язнів слідчих ізоляторів, хто виявляв у спілкуванні зі силовиками свою білоруськомовність, позначають фарбою і ставляться до них із особливою жорстокістю. Нині навіть літні люди навчилися користуватися технічними засобами для обходу інтернет-блокувань.

На виставці представлені роботи п’яти фотографів. Це Руслан Серадзюк, Алесь Пілецкі, Дзмітрий Марчуков, Яна Шніпельсон та Аґата Кубіс. Тексти на стендах написані волонтерами Free Belarus Center, незалежної громадської ініціативи, що надає гуманітарну, психологічну, юридичну та іншу підтримку білорусам, змушеним покинути свою країну внаслідок політичних переслідувань.

Новини