Політика

Міський голова Чернігова розповів про ситуацію в місті та «системні державні рішення»


Найбільш важливими для Чернігова нині є «системні державні рішення з підтримки економіки» міста – «треба дати людям робочі місця і зарплати». Про це 24 квітня в ефірі національного телемарафону повідомив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко.

Атрошенко наголосив, що потрібен закон, «який би надавав економічні і податкові преференції бізнесу, який би лишався працювати в місті Чернігові, з відкладеним терміном після якогось етапу військових дій».

«За місяць ми систематизували повністю всю проблематику, пов’язану з руйнацією інфраструктури. Зараз намагаємося спільно з органами прокуратури, органами поліції систематизувати всі втрати і всі збитки, які отримали громадяни, в яких постраждали і приватні будинки, і квартири. На сьогодні є початкова співпраця з урядом в частині зважених рішень з підтримки як окремих галузей інфраструктури, так і в цілому критичної інфраструктури міста. Я сподіваюсь на подальше взаєморозуміння і реальні кроки підтримки з боку уряду», – зауважив він.

Атрошенко зауважив, що держава підтримує тих, хто переїжджає в інші регіони, тих, хто приймає переселенців у інших регіонах, але в людей, які до нього звертаються, прохання до Мінсоцполітики щодо відшкодувань і тим людям, які приймають не переселенців, а своїх же чернігівців, які лишилися без житла.

Якщо вимушені переселенці отримали дотації на дитину, каже він, то й ті, хто лишився у містах під час окупації та обстрілів теж питають, чи можуть вони отримати якісь виплати для підтримки своїх родин.

Атрошенко також зауважив, що на територію Чернігова російські війська не заходили, але на околицях є території, які потребують розмінування – це, зокрема, цвинтар Яцево. Він закликав містян не ходити в місця, що можуть бути небезпечними.

8 квітня Владислав Атрошенко заявляв, що для того, щоб відбудувати зруйнований російськими військами Чернігів, потрібно щонайменше чотири роки.

Чернігівщину звільнили від російських окупантів на початку квітня. Проте атаки з боку російських сил цього прикордонного регіону не припиняються. 15 квітня російські військові зі своєї території обстріляли з мінометів позиції українських прикордонників на Чернігівщині. 23 квітня прикордонники знов повідомили про обстріли області з території Росії.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 18 квітня ООН підтвердила загибель 2072 цивільних, у тому числі 169 дітей. Ще 2818 людей зазнали поранень.

Новини