Суспільство

«Історію України мають розказувати тільки українці» – голова СКУ про проєкт меморіалу «Бабин Яр»


Голова Світового конгресу України Павло Ґрод вважає, що проєктом меморіалу «Бабин Яр» має передусім опікуватися українська держава. Про це він заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми вважаємо, що історію України мають розказувати тільки українці! Ця меморіалізація має бути, чи є це меморіалізація Бабиного Яру, чи Голодомору, чи Революції гідності, то це мають розказувати українці», – стверджує Ґрод.

Голова організації вказав на те, що СКУ підписав меморандум про співпрацю з Кабінетом міністрів, який передбачає підтримку створення меморіалів. Ґрод повторив готовність Світового конгресу українців надати понад 20 мільйонів доларів на підтримку проєкту.

«Ми явно підтримували державний проєкт (меморіалу «Бабин Яр» – ред.), який тепер нарешті існує. Були пропозиції від Академії наук України. І є конкретна пропозиція цієї меморіалізації щодо музею, проєктів. І ми написали до міністра культури України Ткаченка пропозицію, що ми як Світовий конгрес українців готові надати понад 20 мільйонів доларів, щоб підтримати національний проєкт, щоб сформувати цей національний проєкт», – сказав він.

За словами Ґрода, цю суму запропонував один меценат з Канади, але Конгрес планує також почати відповідний збір.

Голова організації зазначив, що в Бабиному Яру загинули як євреї та роми, так і українці, зокрема, представники націоналістичного руху, як поетеса та діячка ОУН Олена Теліга.

«Тому ми мусимо зрозуміти цю історію. І це мусить Україна розказувати цю історію, не приватні особи, де немає ніякого контролю зі сторони уряду. Ми дивимося на проєкти, скажімо, музеїв голокосту по світу в США, в Канаді, по Європі. Це є всі державні проєкти. І ми не розуміємо, чому це не може бути, це не повинно бути. Це повинен бути державний проєкт в Україні», – вважає Ґрод.

На його думку, концепцію проєкту реально представити до 80-х роковин розстрілів у Бабиному Яру, які відзначатимуть наприкінці вересня. Голова Конгресу навів приклад музею Голодомору, вказавши на те, що його будівництво «швидко йде».

Читайте також: «Не може приватний проєкт мати «безумовну і беззастережну» підтримку держави» – Дробович про Бабин Яр

«Я сподіваюся, що темп може бути подібний в Бабиному Яру, що за рік, за два, за три можемо мати вже. І, можливо, це мусить бути поступово. Все наразі не зробиться. Починаємо план, меморіальний комплекс. Тоді музей, такого подібного. І воно буде розширюватися. Але важливо, щоб була ця стратегія, і воно було би в руках тих, що відповідають – громадяни України, щоб це було в руках держави», – додав він.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» був заснований 2016 року як приватний проєкт із ініціативи і коштом російських бізнесменів Павла Фукса, а також Михайла Фрідмана і Германа Хана (останні двоє перебувають у так званому «списку Путіна» Міністерства фінансів США, в який внесені особи, наближені до президента Росії Володимира Путіна, щодо яких можуть бути запроваджені санкції). Художнім керівником проєкту є росіянин Ілля Хржановський.

У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ з Росією і загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру цим центром.

Новини