Політика

До «справи Стерненка» долучили інтерв’ю Венедіктової, Трепака і Рябошапки


За клопотанням адвокатів активіста Сергія Стерненка до справи про вбивство долучили відрізки з інтерв’ю генеральної прокурорки Ірина Венедіктової, ексзаступника генерального прокурора Віктора Трепака і ексгенепрокурора Руслана Рябошапки. Також адвокати надали суддям лист колишнього очільника групи прокурорів у справі Стерненка Андрія Родіонова. Той відмовився погоджувати активісту підозру у навмисному вбивстві, після чого був відсторонений від провадження.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, на судовому засіданні 10 грудня адвокати Сергія Стерненка продовжили надавати суду докази «політизації справи» про напад на активіста та загибель одного з нападників під час сутички – Стерненко каже про самооборону, а державне обвинувачення – про навмисне вбивство.

Першим до справи долучили інтерв’ю генеральної прокурорки Венедіктової, яка говорить, що підозра Стерненку буде в будь-якому разі, питання тільки у кваліфікації – навмисне чи ненавмисне вбивство. На думку обвинуваченого, прокурорка не могла робити такі заяви, не будучи прокурором у справі, зокрема, за два місяці до того, як активісту висунули підозру.

«Це був тиск Венедіктової на прокурора у справі. І прокурор про це заявляв потім. І це ще раз доводить політичний характер цієї справи», – заявив обвинувачений.

На думку захисту, ці та інші заяви високопосадовців доводять, що слідство велось упереджено. Також адвокати Андрій Писаренко і Масі Найєм нагадали, що одним з критеріїв політично вмотивованих справ, згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини, є публічні поспішні заяви чиновників.

Раніше, коментуючи «справу Стерненка», Ірина Венедіктова казала: «Впливати думкою на конкретний процес я не можу, це питання вирішить прокурор у справі».

Крім інтерв’ю із Венедіктовою, до справи долучили інтерв’ю із Русланом Рябошапкою та Віктором Трепаком – перший на момент інтерв’ю вже не був генеральним прокурором, а інший – написав заяву про звільнення з посади заступника генпрокурора.

Зокрема Трепак в інтерв’ю заявив, що «справа Стерненка» стала першою темою, яку із ним обговорювала після призначення на посаду Ірина Венедіктова, і вона, за словами Трепака, одразу сказала, що «очікує підозру».

«Перед слідством стояло одне завдання. З’ясувати чи відбулось перевищення меж необхідної оборони чи ні… Я відповів [генеральній прокурорці], що ми маємо дві експертизи, які суперечать одна одній, що ми призначили комплексну експертизу і тільки по її завершенні процесуальний керівник, а не я, зможе прийняти рішення [щодо підозри]», – заявив Трепак. Він говорить в інтерв’ю, що провів нараду стосовно «справи Стерненка», і написав рапорт Венедіктовій, наголосивши, що на той момент підстав для оголошення підозри не було.

Прокурор Ігор Піщевят виступив проти долучення інтерв’ю, заявивши, що це оціночні судження та політичні заяви, які не є доказами у справі. Судді втім наголосили, що дадуть оцінку відео та іншим доказам захисту у нарадчій кімнаті під час винесення вироку.

На останок адвокати надали суду лист колишнього старшого групи прокурорів генеральної прокуратури, що займалась справою Сергія Стерненка, Андрія Родіонова. Той відмовився погоджувати підозру, написану старшим слідчим головного слідчого управління СБУ Дмитром Кувачовим, про що написав лист керівнику слідчого – в.о. начальника головного слідчого управління СБУ.

У листі Родіонов пише, що підозра не ґрунтується на доказах, зібраних у провадженні і має очевидно упереджений характер. Родіонов також зазначає, що експертизи у справі суперечать одна одній – йдеться в першу чергу про те, де саме Іван Кузнецов зазнав смертельного поранення. За версією обвинувачення, яка звучала в суді, Стерненко наздогнав чоловіка, який раніше напав на нього, але після отримання кількох поранень почав утікати, та наніс йому смертельне поранення. Захист наполягає на тому, що нападник зазнав смертельного поранення під час бійки, почав втікати, але впав, пробігши близько 100 метрів. Одна експертиза стверджує, що той теоретично міг бігти після отримання поранень, а друга – що він швидко втратив свідомість, отже, не міг бігти.

Родіонов також припускає, що підозра складалась упереджено – Стерненко повідомили про неї, не інформуючи старшого групи прокурорів, а незадовго до самої підозри слідчі на нарадах заявляли, що підстав підозрювати активіста у вбивстві немає.

Адвокати заявили, що на подальших судових засіданнях планують допитати в якості свідків і Віктора Трепака, і Андрія Родіонова. Останній вже давав свідчення на засіданні суду, де Стерненку обирали міру запобіжного заходу. Наступне судове засідання заплановане на 17 грудня, захист продовжить надавати докази.

Справа Сергія Стерненка

Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.

У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».

У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».

11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.

Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.

Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.

Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.

Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.

Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.

Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.

Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.

Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року

23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.

Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.

Новини