Суспільство

Бандурист-«‎терорист». Оприлюднені документи зі справи репресованого митця Гната Хоткевича 


Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ опублікував 55 документів зі справи розстріляного НКВС українського письменника, історика, композитора, музичного діяча Гната Хоткевича (літературне псевдо – Гнат Галайда), який залишив понад 600 музичних творів.

На сайті Електронного архіву можна ознайомитися з анкетою заарештованого Гната Хоткевича, інформує Центр досліджень визвольного руху. А ще з ордером і протоколом обшуку, списком осіб, які згадані у свідченнях Гната Хоткевича, протоколами допитів та очної ставки, виписками з протоколу засідання «особливої трійки» УНКВС Харківської області про засудження митця до розстрілу, а також обвинувальним висновком, випискою з акту про розстріл, зверненнями дружини – Платоніди Хоткевич до Микити Хрущова, проханням надати довідку про наявність компрометуючого матеріалу на дружину і дітей Гната Хоткевича, документи про реабілітацію митця.

Гната Хоткевича органи НКВС арештували 21 лютого 1938 року за підозрою в участі в «антирадянській українській націоналістичній терористичній організації». Також митця звинуватили у роботі на користь німецької розвідки. Під час допитів Гнат Хоткевич безпідставно визнав себе винним у шпигунстві на користь Німеччини та в участі в «українській націоналістичній повстанській організації».

За даними протоколу допиту, до націоналістичних поглядів він прийшов після еміграції в Галичину 1906 року і після знайомства з Ольгою Кобилянською, Михайлом Грушевським, Кирилом Студинським, Філаретом Колессою, Михайлом Рудницьким, Олександром Барвінським. Під їхнім впливом 1913 року повернувся до Росії нібито «переконаним націоналістом». Гнат Хоткевич «визнав», що скрізь, де він працював, займався націоналістичною і шпигунською діяльністю.

Під тиском слідчих музикант вказав, що нібито завербував для шпигунської діяльності ряд діячів, які надавали цінні відомості економічного, технічного, військового й ідеологічного характеру. Усі зібрані шпигунські матеріали Хоткевич начебто передавав для німецької розвідки через вчителя німецької мови Генріха Йогансона.

29 вересня 1938 року «особлива трійка» засудила Гната Хоткевича до розстрілу з конфіскацією майна. 8 жовтня 1938 року Гната Хоткевича стратили в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВС.

У січні 1954 року вдова Платоніда Хоткевич звернулася до тодішнього першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова з проханням взяти під партійний контроль справу Гната Хоткевича, зобов’язати органи прокуратури переглянути справу і зняти з нього несправедливі обвинувачення. Також Платоніда скаржилася Хрущову, що їй не надають інформацію про місце перебування її чоловіка і чи він живий. Однак її заяву проігнорували і Гнат Хоткевич надалі вважався засудженим правомірно.

У 1956 році військовий прокурор Київського військового округу вніс протест у справі Хоткевича. 11 травня 1956 року Військовий трибунал Київського військового округу задовольнив протест прокурора, Гната Хоткевича реабілітували.

Гнат Хоткевич народився 19 грудня 1876 року. Навчався в Харківському реальному училищі і на технічному факультеті Харківського технологічного інституту. У 1901 році розробив власний проєкт дизельного поїзда. Викладав у класі бандури в Харківському музично-драматичному інституті, згодом став художнім керівником Полтавської капели бандуристів. Він написав підручник з гри на бандурі.

Гнат Хоткевич заснував декілька театральних труп, зокрема аматорський театр на Гуцульщині у селі Краснопілля Верховинського району. Гнат Хоткевич був теоретиком народної музики в Україні.

Новини